Дует DVA заспівав у Тернополі пісні неіснуючих народів

Пісні неіснуючих народів у виконанні чеського дуету сподобалися тернополянам, хоча слухачі й не розуміли більшості слів, повідомляє 20 хвилин. Казково-нестандартний зміст творів гурту допомогли розгледіти картинки-кліпи

Незвичною козою-дудою й оригінальним народно-українським співом дивували публіку веселі хлопці із запорізького гурту "Крапка".

Вони 14 жовтня розігрівали тернопільську публіку перед виступом ексцентричного чеського дуету DVA. Весь концерт у "Козі" більше нагадував розважальне шоу. Учасники обох гуртів щоразу змінювали музичні інструменти. Кожну зі своїх композицій виконували під інший акомпанемент. Чехи ще й підсилювали ефект від своїх дивних пісень такими ж незвичними кліпами. На екрані з'являлися нереальні істоти, схожі на людей у карикатурі, тварин, будинки, вулиці та інше.

Турне "Крапки" - по 20 містах за 23 дні

На одну із найочікуваніших подій осені - виступ DVA в арт-кафе "Коза" тернополяни сходилися повільно. Тож концерт розпочався зі значним запізненням. Коли кореспондент майже о 20.00 зайшов у зал, чеські виконавці лише налаштовували техніку. Привезли вони її багато. На сцені стояли кілька великих валіз. Серед них - майно запорізького гурту.

Тож, поки чехи наспівували фрагменти із деяких своїх пісень, ми спілкуємося із запоріжцями. Хлопці з гурту "Крапка" - Тарас Білка, Дмитро Чугаєвський і Тарас Василенко сидять біля сцени та спостерігають за тим, що там відбувається. Виглядають трохи стомленими.

- Так воно і є, - каже Тарас Білка. - У нас дуже насичений графік. Спимо дуже мало, та й переважну більшість ночей - у дорозі. Адже саме переїзди відберають найбільше часу. За 23 дні маємо виступити у 20-ти містах України та Молдови. Тернопіль є 16-м у нашому переліку. Турне вже завершується, а разом із ним вичерпуються наші сили.

Проте хлопці сповнені оптимізму. Мовляв, виходиш на сцену і втома кудись зникає.

Головне, щоб була хороша публіка і приємна атмосфера у залі.

До слова, жоден із співрозмовників не має музичної освіти. Двоє - журналісти, третій - електромеханік. Проте вони давно живуть у світі музики. Спочатку окремо були учасниками трьох гуртів із музикою різних стилів. Але якось вирішили, що слухачам уже набридли музичні стандарти, а тому треба створити щось зовсім нове.

- Отак, близько трьох років тому ми об'єдналися у такий собі незвичний гурт, який грає у стилі етно-хоп, - продовжує Тарас. - Це - суміш акустичного року, блюзу, фольк-музики та речитативу. Зокрема ми вирішили відродити звучання таких відмерлих українських інструментів, як коза-дуда, дримба, дарбука, сопілка та інших.

Грати на тих унікальних інструментах хлопці вчилися самі. Запевняють, що це було неважко, головне - бажання. Так, глядачам найбільше припав до душі незвичний інструмент - коза-дуда. Коли Тарас Білка грав на ньому, то нагадував казкового героя із головою кози та тулубом людини. Навіть чехи голосно аплодували такому перевтіленню виконавця. Пісні. які виконували хлопці також мали специфічний народно-український зміст. Зокрема в честь свята більшість своїх пісень вони присвятили горям Української повстанської армії, а мікрофон об'язали синьо-жовтим прапором. Окрім того кожну свою пісню вони починали із короткої жартівливої розповіді про українців, які стали відомими за кордоном.

-Жив у селі Нововознесенівка такий собі Петро. І був він дуже закоханий у Галю. Сам по собі був не дуже хорший - і пив, і курив, тому Галя його не схотіла. І в один день він увірував, виїхав з України і став відомим у світі як святий Патрік. А тепер наша пісня про це, - словами подібного змісту розважали учасники гурту тернопільську публіку.

Скількома мовами співають, не рахували

Із чеськими гостями спілкуватися нам було важче. Музиканти розмовляють лише англійською та чеською. Але налагодити взаємини було просто, бо чоловік і жінка постійно посміхалися та радо відповідали на запитання, які перекладав їхній координатор із київської компанії, яка займається організацієїю мистецьких заходів в Україні Natural East Богдан Логвигенко.

35-річний Ян і 30-річна Бара Краточвілови із чеського Фардубіце теж не мають музичної освіти. Чоловік за фахом - соціальний працівник, а жінка - взагалі не має вищої освіти. Проте вони завжди захоплювалися різноманітністю мов світу.

-У 2006-му ми створили дует, - каже Ян Краточвіл. - Вирішили співати пісні, які б об'єднували людей і занурювали їх у спільний світ - такий, яким його бачимо ми. З цього вийшов унікальний стиль - фолк неіснуючих народів.

Слова чехи підбирали із багатьох мов. Зокрема наймелодійнішими їм видалися литовська, естонська, російська, ісландська, фінська та угорська.

- Саме з них і з багатьох інших мов ми брали окремі слова й створювали композицію, - додає він.

Власне, навіть ці слова чеський дует виконує не так, як вони повинні звучати за орфографічними правилами конкретної мови, а так, як виконавці їх чують. Богдан Логвигенко навіть пожартував, що й самі чехи у піснях дуету DVA не впізнають своєї мови.

На запитання: слова зі скількох мов використовують чеські гості, вогни відповіли, що й самі не знають.

- Просто додаємо у свої композиції всі слова, які подобаються, - кажуть музики.

Для підсилення ефекту вони використовують багато музичних інструментів - мегафон, кларнет, банджо, гітару, саксофон. Та найцікавішим моментом їхнього виступу для тернополян були кліпи у стилі віджеїнгу. Суть цієї техніки в тому, що людина за допомогою спеціального обладнання створює візуальні ефекти під музику в реальному часі. Врешті виходить такий собі відеомікс. Зокрема у віджеїнгу чехів прикладали до монітору ноутбука прозорий аркуш і малювали на ньому різні зображення-карикутури міст, вулиць, дерев, тварин, птахів і людей. Вони ходили, пили коктейлі у ресторані, розмовляли та просто жили у неіснуючому світі, специфічну мову якого знають тільки чехи Ян і Бара Краточвілови.