У тернопільському парку Богородиця дає поради навіть як варити їсти і скільки солі сипати

— Наші люди з руками поламаними ходять, пальці мають повикручувані. В тюрмі сиділи — і такі щасливі, бо разом з Ісусом терпіли. А ми з одною жіночкою зі Стрия тільки о восьмій вечора приїхали і на погром не встигли. Так жаль, що не маємо ні царапини, — розповідає 50-річна Ольга з міста Гошів на Івано-Франківщині.

Два тижні тому комунальники за підтримки "Беркута" знесли в Тернопільському парку каплицю невизнаної релігійної громади, що називає себе праведними католиками. Віряни 5 год блокували бульдозер — проклинали водія, кидалися під колеса, залазили в ківш. Десятьох забрали до міліції. Довкола розкидані розбиті металопластикові вікна, шматки бляхи, уламки цегли. О 7 год. ранку в п'ятницю біля дерев'яного хреста збираються зо два десятки людей. Переважно літні жінки в темних спідницях до п'ят. Кутаються в куртки, накинувши капюшони поверх хусток.

— Ми про ситуацію в Тернополі Папі інформацію передали. Надіємося, скоро розбереться, і Ватикан нас визнає, — каже Ольга.

— Ви що, думаєте, Папі про нас правду кажуть? — озивається худа літня жінка в окулярах. — Зараз усюди масони. І Гузар був масон, і в римо-католиків нунцій Юркович.

Дістають із сумок килимки, стають навколішки. Вмикають магнітофон, до полудня моляться під музику "Аве Марія". Хрестяться відкритою долонею.

— Проповідь священика! — гукає одна з жінок. Набирає номер на мобільному. Священик по телефону проповідує 20 хв. За кілька метрів слова розібрати важко, жінки підходять ближче, прибирають хустини з вух.

— Наш священик проповідує з монастиря, що під Тернополем. Як їхати на Заложці, то зразу біля дороги купол видно, — пояснює 64-річний Володимир. — Під монастир свою землю віддала одна вірянка. Але вона має іншу хату, де жити. Кажуть наша церква забирає в людей хати. То неправда. Я в Іспанії заробив 4 тисячі євро, то тисячу віддав сюди — мені видали чек. Всьо законно, офіційно.

У громаді сповідують культ Божої Матері. Її образок носять біля тіла. Вірять, як помруть — на воротах раю зустріне вона, молитви спрямовують до неї.

Найближча ортодоксальна церква — недобудований православний духовний центр Київського патріархату — за 300 м.

За храмом припаркований срібний "крайслер" настоятеля — отця Анатолія Зінкевича.

— Коли ще тих сектантів четверо було, я з одним із них говорив. Пояснювали мені, що сюди в парк переїхала Матір Божа із Джублика (місце паломництва на Закарпатті. — "ГПУ"). Як то переїхала? Їй що, тут квартиру дали? Пару жіночок розказують, що Богородиця з ними постійно говорить. Дає поради на всі випадки життя, навіть як їсти варити і скільки солі сипати. Треба поставити на цьому місці охорону, щоб не збиралися. Частину можна й примусово пролікувати.

62-річний Роман Дзвінка, військовий пенсіонер, набирає воду з джерела біля хреста. Несе 5-літровий бутель додому.

— Секта не секта, але вони нікому не мішали. Зробили ж добре — гарний парканчик, квіти. Якщо вже збудували, нащо ламати? Розкорьочили всьо і навіть не прибрали, — говорить він.

Щодня віряни збиралися біля знесеної каплиці під дерев'яним хрестом. 10 жовтня вночі комунальники знесли і його. Пробували вирвати із землі краном. А тоді відрізали біля основи бензопилою, перевезли і встановили на міському кладовищі.
Джерело: Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі