«Чужих дітей не буває», - переконані тернопільські правоохоронці

"Чужих дітей не буває", - переконані в Управлінні МВСУ в Тернопільській області. - Скільки їх сьогодні є – дітей, котрі не отримують такої необхідної для них опіки й підтримки вже з перших років життя... Та не опинились поза увагою учні спеціальної школи, що у Тернополі на вулиці Сахарова – про них, окрім їхніх педагогів, сьогодні дбають міліціонери місцевого міського відділу внутрішніх справ.

Дізнавшись про одну із таких зустрічей правоохоронців з дітьми, разом із інспектором сектору кадрового забезпечення, капітаном міліції Мирославом Черняшовим вирушаємо до навчального закладу.

…Тернопільська спеціальна загальноосвітня школа зустріла гостей у пагонах затишним, охайним, дбайливо та зі смаком оформленим  подвір’ям. А від місцевого стадіону вже було чутно сповнені радості та запалу голоси дітвори – учнів 9-10 класів. Того сонячного жовтневого дня міліціонери із Тернопільського міського відділу внутрішніх справ уже вкотре приїхали до навчального закладу, аби після роботи поспілкуватись зі школярами та зіграти з ними у футбол. - Щира допомога міського відділу міліції уже давно стала для нас приємною та очікуваною, - розповідає директор школи Лариса Акменс. – Фактично, міліціонери опікувалися нашим навчальним закладом  ще з самого його започаткування, з 1992 року. До свят діти завжди з нетерпінням чекають від них подарунків. А цьогоріч навесні, під час звичної допомоги міліціонерів у прибиранні пришкільної території, діти тепло потоваришували з правоохоронцями, хлопчаки вмовили своїх нових друзів  іграти з ними у футбол! Після матчу домовилися, що капітан міліції Мирослав Черняшов у вихідні та після роботи тренуватиме дитячу футбольну команду, - підсумувала Лариса Миколаївна.

Діти, які навчаються у цій школі, мають особливі потреби не лише у догляді за ними, за їхнім здоров’ям та розвитком. Вони так, як і усі інші юнаки та дівчата, тягнуться до добра й тепла, прагнуть спілкування та підтримки, шукають відповіді на багато запитань... У школі навчаються 109 дітей, 76 із них – інваліди з дитинства, 33 у навчальному закладі на групах цілодобового перебування. Ці діти – найдобріші, не зіпсовані дорогими сучасними розвагами… Вони знають, що міліціонери прийдуть до них знову і знову, тому поважають їх та цінують їхню працю.

Відриваючись на хвилинку від гри, яка вже просто кипить пристрастями на шкільному стадіоні, учні наввипередки розповідають про свою дружбу з правоохоронцями. Вони давно засвоїли, що їхні друзі – не лише суворі й сильні, здатні захищати, а мають добрі серця, відкриті для спілкування. Мирослав Іванович розповідає, як, окрім щоденної праці за покликанням, встигає проводити час із дітьми з особливими потребами. Сім’я – дружина й 12-річна донечка – підтримують чоловіка й батька у добрій справі. Окрім нього, до дітей на футбольні матчі приходять лейтенанти міліції дільничний інспектор Олександр Беньковський, слідчий Андрій Мицьо, оперуповноважені підрозділу карного розшуку Мирон Кольба, Назар Піхировський та інші.

Свого часу Мирослав Черняшов закінчив Тернопільську державну медичну академію, працював на Рівненщині лікарем-психіатром. У 2004 році одягнув міліцейський мундир. Робота була здебільшого у кадрах, пройшов шлях від психолога до начальника відділу соціально-гуманітарної роботи управління кадрового забезпечення. Зі спортом Мирослав Черняшов товаришує ще з дитинства, а коли почав цікавитись футболом – каже, і пригадати важко. Та чого забути не можна – колись грав за здолбунівський «Локомотив», а вчився ганяти м’яча з Сергієм Долганським, який тепер у полтавській «Ворсклі»… Тому від тренувань та матчів, проведених із учнями спеціальної школи, як зізнається, отримує море задоволення, пригадує себе у їхньому віці.

«Творіть добро» – нагадує кожному перехожому напис над центральним входом у навчальний заклад. Сині літери на тлі жовтолистої осені закарбовуються у пам’яті. І так хочеться, щоб на кожну таку школу були небайдужі люди, готові завжди прийти на допомогу не з обов’язку, а від щирого серця...