Рекордний врожай хліба і картоплі Тернопільщина завезла у суперсховища

Аграрний сектор України демонструє динаміку зростання, випереджаючи інші галузі економіки, - повідомляє Номер Один. - Навіть криза 2008-го й очікування нової хвилі глобального спаду  економіки не вплинули на загальні обсяги вітчизняного сільськогосподарського виробництва. Зрештою, на врожайність аж ніяк не можуть вплинути найжорстокіші закони ринку – це підвладно лише природі.

Тернопільщина вже зібрала рекордних 1 млн. 600 тис. тонн зернобобових культур

От і Тернопільщина, мов той билинний буй-тур, спочатку повільно, але вперто набираючи обертів, поступово повертає собі звання годувальниці, причому не тільки суто української, а й європейської, розширюючи міжнародні зв’язки. Як підтвердження, тільки у жовтні керівництво Тернопільської ОДА провело зустрічі з делегаціями Австрії та В’єтнаму, польськими студентами. Причому це вже не просто наміри, а обговорюються конкретні інвестиційні проекти. Про перспективи та досягнення Тернопілля поділився з журналістами «Номер один» заступник голови ОДА Юрій Желіховський.

– Нещодавно відбулася зустріч з головним представником адміністрації провінції Донг Най (В'єтнам) Тран Ван Ваном. Він не перший рік живе на Тернопільщині, встиг уже і судитись із податковою, і помиритись, – напівжартома каже Юрій Васильович. – У рамках останнього візиту і зустрічі Президента з в’єтнамцями та підписання двосторонньої угоди в’єтнамська делегація пропонує співробітництво у сфері комунікативних інформаційних технологій побудувати у Тернополі завод із виготовлення обладнання для забезпечення швидкісного інтернету. Проект передбачає досить значні вкладення – близько 80 млн. доларів.

– Завершується сільськогосподарський рік. Свого часу голова ОДА обіцяв, що область збере півтора мільйона тонн врожаю. То є півтора мільйона?

– Зібрали навіть більше. Із обіцяних президентові півтора мільйона тонн вже зібрали 1 млн. 600 тис. тонн зернобобових культур. Можливо, навіть буде 1 млн. 700 тис. тонн, адже ще збирають кукурудзу, бо це ж культура пізня, вона не боїться морозів.

Цьогоріч середня врожайність ранніх зернових по області сягала 38 ц/га, кукурудзи – 40,5 ц/га, а у відомого господарника Антона Івановича Білика (ПАП «Іванівське» Теребовлянського району – авт.) врожайність зернових на окремих площах сягала 91 ц/га. Я 11 років займався сільським господарством, але такого поля, як у Білика, такої культури виробництва ніде не бачив. Загалом цього року наша область збирала по 39-40 ц/га, тобто вийшла на 2-3 місця по врожайності загалом по всій Україні. Стабілізувалася ситуація і з гречкою. Цього року ми зібрали 15 тис. тонн гречки, з неї можна виробити майже 10 тис. тонн гречаної крупи. І це в той час, коли потреба області становить дві з половиною тисячі тонн.

Область на 105% закладе овочів

– Зібрати – лише половина справи, головне – зберегти врожай. Тим часом із овочесховищами в області проблема.

– Маємо картоплесховища із холодильним обладнанням, розраховані на 68 тис. тонн. Вони всі повністю завантажені і цього вистачить міському населенню, – зауважує начальник головного агропромислового розвитку ОДА Андрій Хома. – Також маємо овочесховища місткістю понад 13 тис. тонн, у тому числі на 6 тис. тонн з холодильним обладнанням. Сьогодні у них закладено на зберігання 12,5 тис. тонн овочевої продукції. Ще збирають капусту, тож на 105% закладемо овочів. На наступний рік планується ще побудувати та ввести в дію овочесховище на 4 тис. тонн, відтак всі райони – виробники агропродукції будуть мати де зберігати вирощене.

– Крім того, нещодавно ми провели нараду щодо спорудження гуртового продовольчого ринку на вул. Микулинецькій, поблизу станції «Терко-Авто», напроти будинку культури «Ватра». Тут прекрасна дорожня розв’язка, прокладено комунікації, а головне – близько до центрального ринку і торгових центрів, – продовжує розмову Юрій Желіховський, принагадіно нагадавши, що минулого року Президент країни Віктор Янукович ініціював створення в Україні п’яти масштабних гуртових продовольчих ринків, насамперед у Києві, Львові та Донецьку. – Враховуючи географічне розташування Тернопільщини і спеціалізацію області, нам теж потрібно створювати гуртові продовольчі ринки. На Микулинецькій є земельна ділянка площею 5 га, в тому числі 3 га – виключно під ринок. Також там є приміщення і маємо вітчизняного інвестора. Зараз вивчаємо досвід Польщі та Німеччини.

На Об’їзній є ще одна ділянка до 10 га. Загалом влада розглядає три чи чотири варіанти, але наразі зупинились на ділянці на вул. Микулинецька.

Технологія функціонування гуртового продовольчого  ринку має бути такою: вантажівка заїжджає і розвантажується вантаж одразу в контейнери. Дрібний торговець чи покупець приїжджає, купує гуртом городину та завантажує овочі у своє авто.

– Починати треба з продукції місцевого виробника – помідорів, огірків, яблук, картоплі, іншої городини, – переконаний заступник губернатора. – Крім того, сховище зможе брати на зберігання експортну продукцію, зокрема – цитрусові. В області вже є подібні склади, але набагато менших площ, і вони розкидані по території всієї області і, що головне, не пристосовані для зберігання овочів та фруктів. А тут будуть гарні умови зберігання, фасування, лабораторія для перевірки якості агропродукції.

Як відомо, поляки пішли вже далі: вони ринки перетворили на холдинги, тобто не тільки приймають та реалізують сільгосппродукцію, а й ведуть підготовчу роботу: забезпечують фермера чи селянина насінням, добривами, новими високими технологіями, водночас гарантують згодом закупівлю та реалізацію вирощеної продукції. У такий спосіб кредитують сільське господарство.

А між тим, зараз відомий бізнесмен Дмитро Фірташ у своєму рідному селі Синькові (Заліщицький район) закладає найбільший в країні комбінат – 30 га парників під склом, а голова агрохолдингу «Мрія» Іван Гута планує ввести в дію у Васильківцях Гусятинського району картоплесховище у два футбольних поля – на 36,5 тисячі тонн бульб.

15-20% озимини доведеться навесні пересівати

– Хоча область ще до кінця не віджнивувала, а вже завершують сіяти озиму. Які прогнози щодо врожаю зернових на наступний рік?

– Ми повністю виконали завдання по посівах озимих зернових. І хоча вже терміни пройшли, у деяких господарствах ще сіють, тому що ситуація дуже складна: ще такого не було, що від 6 серпня, тобто впродовж 75 днів, в області практично не було дощів, – каже Андрій Хома. – За попередніми даними, 15-20% сходів, напевне, доведеться навесні пересівати, зараз господарства готують насіння ярої пшениці та ячменю. Селянинові нові витрати.

– У попередні роки уряди закликали господарників сіяти ріпак. Наскільки зараз актуальні біотехнології, адже вони вкрай виснажують ґрунти…

– Будь-яка олійна культура виснажує ґрунти, – підкреслив Юрій Васильович. – Щоб не знищувати землю, потрібно дотримуватись сівозміни, технологій. Люди, які орендують поля 10, 15, 20 років, думають про це. Не будуть вони буряк сіяти кожні 2-3 роки на одному полі, треба щоб 4-5 років минуло після ріпаку, інакше це одразу позначиться на врожайності.

Біотехнології потрібні, тому що перспективні. Якщо ми зараз говоримо про застосування енергозберігаючих технологій та маємо намір позбавлятися залежності від газу, нам, безумовно, потрібно починати це застосовувати. До речі, в Європі ці технології широко і дуже швидко застосовуються. А у нас… Розумієте, біоетанол чи біопаливо, що сьогодні виробляється з кукурудзи, ріпаків і входять до складу сучасних паливно-мастильних матеріалів, бензинів, займають низький відсоток у паливах – приблизно 5%, тобто вони можуть йти лише як складова. Відтак це дуже далека перспектива, тому, може, більше потрібно звернути увагу на місцеві матеріали: у нас вже розроблені торфи, є підприємства, котрі виготовляють сучасні котли, що працюють на брикетах відходів деревини та дають економію енергії до 30%. Крім того, нещодавно у даному напрямку ми обговорили цікавий проект. Якщо його вдасться застосувати та встановити у Тернопільському районі 200-мегаватну вітряну електростанцію, отриманої енергії цілком вистачить нашому обласному центру. Наразі Тернопільський економічний університет готовий надати під проект свою територію. Проект розробив наш земляк, вже є іноземний інвестор. І це лише дещиця із запланованого.