• Головна
  • Тернопільська громада може отримати 1400 гектарів
08:00, 12 серпня 2015 р.

Тернопільська громада може отримати 1400 гектарів

Законні паї працівникам радгоспу, новий житловий масив, дачне товариство і вулиці з індивідуальною житловою забудовою – не фантазії, а реальні перспективи нашого міста.

Радгосп "Тернопільський", землі та виробничі потужності якого розташовані поблизу Кутківців і Пронятина, до 1993 року був чи не найпотужнішим в Україні. За радянських часів навіть займав лідерські позиції.

Історія успіху й занепаду

У радгоспі працювало майже 400 людей, а земельні володіння сягали 2000 га.

– Радгосп займався офочево-фруктовим виробництвом, молокопродукцією, м'ясом. Також був звіринець із норками, ондатрами, нутріями та іншими хутряними тваринами, – розповідає колишній працівник Йосип (прізвище відоме – прим. авт.). – Масштаби були настільки великими, що ми могли повністю забезпечити продукцією все місто, навіть відправляли її на Союз. Ну, приміром, лише під капрустою було 75 гектарів, під морквою – 20, під цибулею – до 10. Такі ж обсяги — по буряках, огірках, помідорах. Дев'яносто гектарів займав сад, було 40 гектарів під смородину. Навіть зелень вирощували гектарами. Величезні теплиці на той час були надсучасними: огірки, капусту, помідори вирощували навіть узимку, бо ж були котельні.

Окрема лінія виробництва – молоко. Поголів'я корів у радгоспі сягало 1200. Молоко, окрім переробки, у бідонах вивозили продавати у Тернополі.

– Усе було добре, поки радгосп не передали академії народного господарства, зараз ТНЕУ, – пригадує чоловік. – Так і виникло науково-дослідне, виробниче господарство "Наука". Передавали в 1993-1995 роках. Ще зо три роки обсяги виробництва зберігались, а потім все... Почали розпродувати. Приміром, корів "списували" як лейкозних. Продавали людям, здавали на м'ясо. Ті "лейкозні" корови досі живуть у селі Токи. Туди їх більше двохсот продали. Та худоба дуже багато молока дає.

Людей болить і те, що радгосп знищили, і те, що передали його акадамії незаконно.

– Усі радгоспи підлягали розпаюванню між працівниками, – каже пан Йосип. – Окрім рішення колективу, яким люди вирішували, що робити. Так ось, рішення колективу про передачу академії не було. А той папір, що є, – підробка, бо колектив там не розписувався. У перші роки після передачі ми воювали, вимагали, щоб усе було по закону. А нам очі замилювали, казали: "Ну ось, радгосп же працює, є робота у вас, є продукція. Колись розпаюємо". Такими окозамилюваннями й обіцянками задурили людей.

У радгоспі, як пригадують колишні його працівники, часто змінювались керівники. І кожен новий намагався щось урвати для себе.

– Було майже 2000 гектарів, – додає пан Йосип. – Зараз залишилося майже 1400 гектарів. Були будівлі, тракторна бригада. Щось розібрали, щось на метал порізали. Частину земель порозпродували і пороздавали. Там, де були наші поля і сади, зараз вулиці з приватними будинками Пронятина. І отак з кожним роком того всього менше і менше. Зараз у "Науці" працюють, може, 10 людей і 15 директорів. Під наукові досліди використовують приблизно 10 гектарів. Чи то у 2008-му, чи то в 2009-му був у "Науці" керівник, який казав, що те все треба розпаювати між людьми. Пам'ятаю, ми тоді з ним ходили до губернатора Сухого. То чоловік казав: він готовий допомогти за умови, що частина землі відійде до міста для розбудови. Але Сухого забрали, а того директора звільнили.

Люди мають визначитись

Після ліквідації радгоспу і в часи, коли розпаювання було майже реальним, люди виробили своє бачення процедури.

– Пайовиків залишилось близько 340, – розповідає інший працівник радгоспу, пан Ярослав (прізвище відоме – прим. авт.). – Ми погодились би на розпаювання по гектару-два - як закон пише і як влада вирішить. Решту може піти чи під будову, чи воякам АТО. Розумієте, якщо не паювати і нічого не робити, то розкрадуть за років 10 і половини з того не буде. Наші люди ходили до Степана Барни, він казав, що допоможе. Чоловікові віримо, але чи вийде в нього, не знаю. Ви не уявляєте, які гроші крутяться і від дерибану землі, і від здачі приватникам під засіви. То десятки мільйонів!

Звертались люди і до нардепа від Тернополя Тараса Пастуха.

– Ситуація із землями колишнього радгоспу непроста, – каже він. – Зараз вони в підпорядкуванні Міністерства освіти. Щоб люди могли реалізувати своє законне право на приватизацію паїв, потрібно ці землі для початку передати в юрисдикцію міністерства АПК. Є інше питання: колишні працівники не дійшли згоди щодо формату самого розпаювання. Частина людей вважає, що всі землі мають бути розпайовані поміж ними, а частина готова обмежитись меншими паями. Інші погоджуються на розпаювання частини земель. Решту готові залишити "Науці" та передати місту. Тобто людям потрібно визначитись з єдиним та спільним баченням і письмово це зафіксувати. Лише тоді можна переходити до наступних етапів. Також потрібно фахово визначити, якою буде доля тих земель, що залишаться, бездумно діяти не можна!

Колишні працівники, які нас поводили руїнами радгоспу і розповіли про його колишню славу і теперішні біди, назвали прізвища на диктофон, але попросили не публікувати. Кажуть, що бояться. Мовляв, там, де великі гроші, всіляке може статися з тими, хто забагато розповідає... Сподіваємось, у людей не буде проблем через спілкування зі ЗМІ. Детальніше про те, як зараз використовують землі колишнього радгоспу, хто і що там садить, сіє, які об'єкти продали і яким чином, ми будемо з'ясовувати і в ОДА, і в "Науці" при ТНЕУ. Все обов'язково опублікуємо. Також напишемо про подальшу ситуацію з розпаюванням.

Михайло ФЕДИШИН, експрет з питань землекористування, учасник "Самопомочі":

– Йдеться про 1400 гектарів. Говорити про точну площу земель можна лише після інвентаризації, бо є підозра, що вона зменшилася завдяки "керуванню" за ці роки. Якщо розпаювання відбудеться, то колишні працівники отримають земельну частку – паї у розмірі, який є середнім для області, тобто близько два гектари кожен. З тих, що залишаться, можна сформувати земельний резерв для розвитку міста з перспективою використання до 2050 року. Частину землі варто залишити для дослідних випробовувань універститету. Перспективна площа дозволить розмістити як багатоповерхову житлову забудову – новий масив, так і ділянки під садибну будову чи садівництво. Ми працюємо над цим питанням вже не перший місяць. Дійсно, приватизацію радгоспу призупинили незаконно, також сумнівною є передача земель навчальному закладу. Вирішенням цього питання можна одночасно "вбити" декількох зайців: люди отримають свої законні наділи, тернополяни – землі, припиниться ущільнена забудова. Там, де були теплиці, є площі з інфраструктурою – асфальтованими дорогами, приміщеннями, водо- й газопостачанням. Ці місця є перспективними технопарками, а це прибутки міста, робочі місця, податки.

1439298871_IMG_08961439299005_IMG_09331439299150_IMG_0950

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#самопоміч Тернопіль #самопоміч в Тернополі #Михайло Федишин

Коментарі

Оголошення
live comments feed...