Чи уникне Тернопільщина колапсу, який може бути через посуху

Аби уникнути катастрофи, викликаної зміною клімату, владі на загальнодержавному та місцевому рівнях, громаді Тернопільщини потрібно діяти.

– Звісно, існують глобальні зміни, але значний вплив на стан речей має також ставлення людей до природи. Саме воно значною мірою призводить до зменшення запасів питних водних ресурсів і площі лісів, – каже голова ГО “Екоальянс” Олександр Філь.

Еколог Олександр Степаненко називає ситуацію, що склалася, катастрофічною. За його словами, ситуацію погіршують і хиби нашої економіки.

– Можна говорити про комплекс проблем, негативних явищ у водній та енергетичній політиці, комунальному, лісовому і сільському господарстві, які формують низку ризиків, – каже він. – Агентство водних ресурсів й управління водних ресурсів мали б обчислити водність річок Тернопільщини цього року. Відповідно, вони мали б сформулювати наступні кроки: зменшення кількості ставків, ГЕС, дамб – вони збільшують площу водного дзеркала й випаровування. Серет, наприклад, може витримати три водосховища. А їх уже є чотири, і ще хочуть будувати ГЕС. Ще один важливий крок – турбота про водоохоронні зони, пише 20 хвилин.

– Лісники не повинні знищувати ліс у витоках малих рік, але для них ліс – це урожай. Вони вважають, що треба все зрубати і засадити новими деревами. Це неправильно, бо ліс відновиться і почне виконувати свої функції тільки через 50-60 років. До того часу джерела вже будуть втрачені, – продовжує пан Степаненко. – Політика аграріїв теж має це враховувати. От Чортківський і Борщівський райони – це карстовий регіон, є багато порожнин, куди потрапляє вода і формує підземні водойми – стратегічні резерви води. Тому неприпустимо розорювати ці ділянки з лійками, ямами, гротами. Довкола них потрібно формувати територію з природною рослинністю.

Прибережні захисні смуги довкола ставків потрібно засаджувати деревами, кущами, дозволяти там рости багаторічним травам – це може зробити кожна громада і навіть кожен господар. Є дерева, які сама природа передбачила для річкових долин. У наших умовах це черемха, верба, вільха чорна і сіра, липа.

Як приклад наслідків неврахування цього, еколог наводить випадок із найбільшим у Чортківському районі ставом у Слобідці Джуринській.

– Уже майже 20 років він перебуває в оренді, і за ці роки орендар нічого не зробив для формування прибережної захисної смуги, – додає пан Степаненко. – Ставок нераціонально великий – 96 га. І навколо нього ведуть активне розорювання на віддалі 5-15 м. А має бути 50, щоб захистити ту водойму. Щороку спускати його теж нераціонально. Зараз річка Джуринка вже не впадає у цей ставок і не витікає з нього. У людей в криницях зникла вода. На півдні області майже в усіх селах половина криниць - суха.

А ще кожен має дотримуватися режиму економії – облік води існує ще далеко не у всіх селах та містах. А водопровідні мережі навіть у другому за величиною місті області – Чорткові, збудовані ще за Австро-Угорщини.