Хто фінансує тернопільську «Ниву»?

Бренд «народної команди», який намагалися сформувати для тернопільської «Ниви», останніми роками тріщить по швах. Відколи клуб опинився в сфері інтересів чиновників, які намагалися використати футбол в своїх кар’єрних та політичних інтересах, оцей ореол «народності» почав зникати.

Тим паче, що «заопікувалися» «Нивою» люди з політичного табору, далекого від народної любові, – Партії регіонів.

Чимало вболівальників команди закривали на це очі, для них було головне, щоб команда продовжувала існувати і демонструвала якісну гру.

Всіх влаштовувало формування команди за прототипом донецького «Шахтаря», але відверто містечкого розливу і стократ меншого масштабу. Хоча суть була приблизно така ж: на гроші сумнівного походження сформувати команду із складу футболістів, яких на рівні Першої ліги можна назвати іменитими, а братів Баранців прийнято було вважати «зірками».

Із початком воєнних дій із «Шахтаря» одразу почали тікати добротні футболісти. Щоб почала «сипатися» «Нива», вистачило фінансової складової – щойно в команді з’явилися економічні проблеми, футболісти, яких в Тернополі (як і в Донецьку) фактично нічого не тримало, з чистою совістю поїхали на чергові заробітки. Про який патріотизм могла іти мова, коли «Нива» була для багатьох з них фактично черговим місцем роботи із дуже навіть непоганою як на той час для Першої ліги зарплатою і преміальними. Чи відпрацювали футболісти вкладені в них гроші? Це вже оцінювати тренерам та власникам клубу.

Але якщо порівнювати з ще однією тернопільською командою – ФК «Тернопіль» (яка складається з місцевих вихованців і мала в рази менше фінансування), то суто спортивними результатами «Нива» поступилася. Мова не про зайняте місце в чемпіонаті, адже некоректно порівнювати різні ліги, а про виступи в Кубку України. ФК «Тернопіль», якому попадалися відверто сильніші ніж «Ниві» суперники, в тому числі з Прем’єр ліги, зумів пробитися значно далі, це при тому, що ту ж «Ворсклу» було вибито з Кубку ціною самовіддачі на футбольному полі, а не з допомогою «технічної перемоги», яка дала «Ниві» пройти «Арсенал».

До чого приводить опіка команди політичним табором вболівальники «Ниви» відчули уже цього року. Щойно влада змінилася, а Партія регіонів перетворилася на політичний труп, на кладовищі історії ледь не опинився і футбольний клуб.

Власник «Ниви» Автанділ Мдінарадзе намагався знайти чергового грошовитого донора, однак в час економічної кризи бажаючих просто так вкладати гроші у футбол не знайшлося. А гарантувати бажаних преференцій для бізнесу Мдінарадзе уже не може. Адже влада змінилася, і гочів-хоптянів в стінах ОДА потіснила «свободівська» рать, яка відмовилася мати справу з командою. Офіційно – під приводом того, що в ній відсутнє прозоре фінансування.

Тим часом на нещодавньому тернопільському дербі Петро Гоч знову нагадав про себе своєю присутністю. Люди, які пройнялися подіями Майдану, плювалися, бачачи, як «патріоти», що на публіку люблять порозповідати про пекло для прислужників Януковича та покричати «смерть ворогам», ручкалися з Гочем та мило йому посміхалися. Вкотре стало зрозуміло, що якби раптом завтра Янукович вчудив черговий «камбек», усі, хто сьогодні його клеймить, завтра першими б бігли цілувати йому руки, якщо не інше місце…

Та водночас вболівальників радше цікавить, чи в змозі той самий Гоч із допомогою якихось політичних недобитків докластися до фінансування «Ниви», аніж його політична позиція. Адже заяви Мдінарадзе про самостійне фінансування клубу не додають оптимізму. Про якийсь великий бізнес власника «Ниви» ніхто не чув, а утримання футбольної команди – справа витратна.

Зараз перед Автанділом Мдінарадзе стоїть надскладне завдання: втримати команду на плаву без залучення сумнівних осіб, щоб не дати остаточно зникнути ореолу народності.