Стаття, опублікована нещодавно в "Номер один" під назвою «Роман Заставний – найбільший прогульник сесій міськради!» викликала значний резонанс серед мешканців Тернополя. Останні запитували, якщо депутати систематично не відвідують сесійні засідання, то чи потрібні їм такі представники і чи можна їх відкликати. Виявляється – можна, але це досить тривалий процес, хоча і він в одиничних випадках приносив результат.
Згідно з законом України «Про статус депутатів місцевих рад» підставами для відкликання виборцями обраного ними депутата місцевої ради може бути, серед іншого, і пропуск депутатом протягом року більше половини пленарних засідань ради (ст. 37, ч. 1). Право вносити пропозиції про відкликання депутатів місцевої ради до територіальної виборчої комісії належить відповідній місцевій, а також зборам виборців та партійній конференції. Якщо брати конкретний випадок, а саме – Тернопільську міську раду, то для неї найбільше підходить перший варіант, оскільки її основні прогульники (в т.ч. і Роман Заставний) у раду потрапили за партійним списком, а не по мажоритарці, відповідно виборці їх фізично відкликати не зможуть. Та й, зважаючи на те, що в Україні не діє імперативний мандат, то й партійна конференція, очевидно, цього зробити не зможе, хоча то й же Іван Стойко, котрий нещодавно очолив «За Україну!», першим ділом зробив би чистку рядів і ініціював би питання про позбавлення мандатів Заставного і Юрика, які перейшли до іншої фракції. Нагадаємо, що саме завдяки дії імперативного мандату позбавилися своїх депутатських місць у попередній каденції соціаліст Петро Мокрій, який перейшов у фракцію БЮТ, та «уенпісти» Петро Ковч та Михайло Ратушняк, котрі приймали під час сесійних та комісійних засідань рішення, які йшли у протиріччя з фракцією УНП. Отож щоб депутатів-прогульників позбавити мандата, достатньо на пленарному засіданні Тернопільської міської ради прийняти позитивне рішення простою більшістю голосів (зважаючи на те, що фракція ВО «Свобода» має контрольний пакет депутатів, їм це зробити буде не так вже й складно). А далі – справа техніки. Рішення ради у триденний строк направляється до територіальної виборчої комісії. Остання ж у 10-денний термін після одержання відповідного рішення ради приймає постанову про призначення у відповідному виборчому окрузі нового голосування або про захід у раду наступного за списком депутата.
P.S.: 21 грудня відбулася позачергова сесія Тернопільської міськради. На ній знову були відсутні депутати, які фігурували серед основний прогульників. Отож нині маємо статистику, згідно з якою «фронтовик» Роман Заставний відвідав лише 7 засідань з 18-ти (39% відвідувань), а «регіонали» Микола Гнатів та Петро Гоч – 9 з 18-ти (50%).
КОМЕНТАР
Павло Сливка, депутат Тернопільської міськради двох скликань:
– Однією з форм роботи депутата є участь у пленарних засіданнях сесій міськради. У раді першого скликання було 127 депутатів, абсолютна більшість яких активно працювала. У нас не було досвіду депутатської роботи, але було бажання працювати для міста та України. Хоча і тоді були факти неучасті депутатів у роботі сесій. Найбільшим прогульником у 1990-91 рр. був тодішній другий секретар міському КПУ Василь Остапчук. Комісії з питань регламенту та правових питань звернулись з цього приводу до компартійних органів та до виборців, щоб заставити комуністичного секретаря брати участь у роботі ради або скласти депутатський мандат. Але після проголошення незалежної України цей комуніст взагалі перестав брати участь у роботі ради, бо виїхав до Москви.
Міська рада II-го скликання (1994-98 рр.) складалась із 16 депутатів, 6 з яких працювали у виконавчих структурах ради, що робило їх залежними від міського голови. Серед депутатів цієї ради зародився принцип «ти мені – я тобі», що наклало відбиток на роботу цього скликання. Зокрема, два депутати приходили на сесію тоді, коли вирішувались їхні власні питання, а депутат О. Альяний працював у Львові і приїздив на сесію раз на рік…
Володимир Колінець, депутат Верховної ради і депутат Тернопільської міської ради І скликання:
– Найбільше пропускають сесійні засідання чи то у ВР, чи у місцевих радах бізнесмени, які використовують депутатський мандат для лобіювання інтересів свого бізнесу. Коли ж розглядаються питання, що не мають відношення до їхнього бізнесу, вони, як правило, не з’являються ні на засідання комітетів, ні на сесію.
До найбільших прогульників належать депутати місцевих рад, які проживають в інших областях (до прикладу, в останній облраді такими були представники з Криму, Луцька, Львова), а також депутати-начальники (в облраді є кілька депутатів від НУ і УНП, які працюючи у підрозділах ОДА чи РДА, за вказівкою адміністративного керівництва не з’являються на ті сесії, коли розглядаються політичні питання, які не влаштовують Партію регіонів).
І Верховна Рада, і органи місцевого самоврядування, як відомо, функціонують за рахунок державного чи місцевого бюджетів, кошти до яких надходять від платників податків, тобто від усієї громади. Тому депутати, обрані народом, повинні відпрацьовувати ці кошти. У випадку, коли депутати без поважних причин не з’являються на сесійні засідання чи засідання комітетів, вони мали б нести відповідальність аж до позбавлення депутатського мандата.