Серед списку літератури на позакласне читання знайшлося місце і для письменниці, яка відома двозначними віршами для дорослих.
Про це пише на своїй сторінці у Фейсбуці тернополянка Людмила Юрчак. Заодно і наводить цей "шедевр".
"Та-да-да-дам! Школа осучаснюється!
Вчора діткам 2 класу (це 7 рочків) видали список літератури для позакласного читання (це раз на тиждень). Всі автори - сучасні до знемоги, дехто має лише одну щойновидану книжку (можна замовити за 100 грн.)
Дещо моя знайома, сумлінна матуся чемного другокласника, знайшла в інтернеті. Приводжу текст повністю!
Уявіть собі цю ідилію - позакласне сімейне читання цього тексту. В мене слів нема. Цікаво, що скажуть на це батьки, педагоги і Управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації.
Галина Малик:
КОЛИСКОВА-НЕДРІМАЙКА
від Саші і Серожи
Впала темна нічка –
всім стулила вічка.
В держадміністраціях –
ані чоловічка.
Сплять пенсіонери,
міліціонери,
Лорак спить і Тая
під свої фанери:
ла-ла-ла-ла,
ла-ла-ла-ла.
Під заводом сплавів
дрихнуть бізнесмени.
Сплять у різних позах
з Суркісом спортсмени.
В кріслах – депутати,
на постах – солдати.
Шуфрич спить без Юлі,
крутить Юлі дулі.
Ла-ла-ла-ла,
ла-ла-ла-ла.
Ссе у ліжку палець
Шоколядний Заєць.
Катя спить без Віті –
бо за мир у світі.
На печі у бабки
дрімле кіт-котович,
тільки не дрімає
Вітя Янукович!
Ла-ла-ла-ла,
ла-ла-ла-ла.
Він усю Європу
посилає в жопу.
За любов до НАТО
круто криє матом.
Демонструє Вітя
до Москви прихильність,
бігає з плакатом –
обіця стабільність!
Ла-ла-ла-ла,
ла-ла-ла-ла.
НЕ ДРІМАЙ, народе,
і подвоюй пильність!
Ла-ла!" - пише Людмила Юрчак.
Тема не залишила тернополян байдужими. В своїх коментарях до запису вони виражають невдоволення.
Зокрема, тернопільська письменниця Леся Коковська-Романчук пише таке:
"Знаєте, я такої маячні начитуюся двічі на рік, перегортаючи гору макулатури, яку отакі автори надсилають до видавничої ради, аби їм виділили кошти на публікацію їхніх геніальних творів. І жоден з них не усвідомлює, що друкувати цього - не можна! Ну, на своїй сторінці в ФБ, щоб друзі посміялися, - ото й уся художня цінність. Вони вважають, що це - вічне і заслуговує на право увійти у книгу. Таким чином ми "розмиваємо критерії художності" (П. Сорока) і нищимо літературний смак дітей. Зате у кожного з таких писак море однодумців, які його підтримують.. часто тому, що самі таке пописують іноді..."