Тернопільське таксі, хоч і далеко не таке славнозвісне, як лондонські «black cabs», і не таке екзотичне, як індійські рікші, все ж має свій шарм. У цьому міг переконатися кожен із гостей чи мешканців міста, який хоч раз та звертався до послуг наших місцевих «гермесів» за кермом.
Приїжджих приємно дивує манера наших диспетчерів таксі запитувати ім’я потенційного пасажира: «Хто чекатиме? – Катя (Віктор, Петро, Павло та Спиридон)». Тішить і порівняно невисока вартість перевезення. Мінімальний тариф тернопільських пасажирських таксі чи не найнижчий в Україні – 13 грн., а середня ціна за кілометр варіюється від 2,60 до 3,50 грн.
Щодо кількості таксофірм, то у Тернополі, як для одного з найменших обласних центрів України, їх працює більше двадцяти (для прикладу, у Києві – 195 (за інформацією сайту http://taxis.kiev.ua/), а, скажімо, у Львові – 29 (повідомляє сайтcatalog.taxiservice.com.ua)! Оцініть і різноманіття назв: «Алло», «Ваше», «Пілот», «Євротаксі», «Менс», «Фаворит», «Місто», «Вояж», «Корона», «ТТ», «777», «Родина»… Кілька років тому наше місто виділилося серед інших завдяки появі «Леді-таксі», де кермували виключно представниці прекрасної статі. Щоправда, чи «леді» не вистачило серед водіїв, чи пасажири були не настільки «джентльменами», але протрималося це оригінальне таксі на наших дорогах недовго. Таким чином, опинившись у салоні автомобіля з жовтим вогником на даху, ми маємо «Шанс» безпечно та швидко дістатися до місця призначення, відчуваючи себе «Чемпіонами» та «V.I.P.».
Отже, здавалося б, вибирай на свій смак! Але традиційно у своїх пріоритетах щодо тієї чи іншої таксофірми, пасажири насамперед звертають увагу на вартість проїзду та рівень сервісу, тобто, знамените співвідношення «ціна-якість», а зовсім не на назву. Для багатьох, крім того, важливу роль у наданні переваги тій чи іншій таксофірмі відіграє і хороший стан самого автомобіля, і привітність водія. Але найголовнішим, таки є те, що «фірмові» таксі обладнані лічильниками, – величезний «плюс», оскільки «страхує» клієнтів від несподіванок в оплаті проїзду.
В яких ситуаціях тернополяни вдаються до послуг таксистів? Наше опитування засвідчило, що причина №1 – «коли я кудись поспішаю», другий випадок – коли містом вже не курсує громадський транспорт (нічний час), а далі йдуть пояснення на зразок «коли виникає потреба перевезти габаритний вантаж», «коли до автобусної зупинки далеко добиратися» тощо. Хоча дехто з хлопців зізнавався, що викликав таксі, аби справити враження на дівчат. Щасливі власники авто рідко вдаються до послуг таксистів, – хіба якщо вже не мають змоги самі розвозити гостей по домівках після дружньої вечірки або ж «рідна» машина ремонтується.
Тернополян, які часто замовляють таксі, дуже цікавить і те, щоб машина прийшла вчасно. А от цього, через перевантаженість тернопільських доріг і постійні «корко-пробки», та поганий стан доріг таксисти не завжди можуть гарантувати – лише половина з них прибувають до клієнтів без запізнень.
Замовити таксі в Тернополі звичайно можна по телефону – стаціонарному чи мобільному. Хоча кілька тернопільських фірм (скажімо, «V.I. P.», «Алло») пропонують зробити це он-лайн, через мережу Інтернет. І те, що спроба кореспондента lypa.te.ua скористатися таким зручним сервісом не увінчалася успіхом, зовсім не означає, що комусь іншому в цьому не поталанить. А у таксі «V.I.P.», до речі, можна задзвонити навіть через «Skype». Існує й така бонусна опція – мобільні номери, за якими вам перетелефонують, – система так званого «call-back». Доступно це у фірмах «Євротаксі», «Фаворит», «V.I.P.», «Чемпіон», «Родина», «Корона», «Просто», «Імперія», «Економ».
Така популярна «штука» для великих міст, як «спіймати» таксі на вулиці, просто піднявши руку на узбіччі, у Тернополі останніми роками чомусь стала мало дієвою – зазвичай, водії поспішають за вже отриманим замовленням і підбирають «не зареєстрованих в базі» пасажирів неохоче. А біля залізничного вокзалу, де люди найчастіше потребують «залізних коней», нелегко потрапити у таксі навіть із зеленим вогником. Щоправда, це суто тернопільська специфіка: «фірмові» таксі не хочуть створювати конкуренції так званим «приватникам», що традиційно чатують тут на приїжджих і мають можливість диктувати ціну за проїзд у той чи інший мікрорайон. Альтернатива пасажира (який, правда, може бути зовсім не в курсі таких нюансів, вперше приїхав до нашого міста і тому витягає з гаманця стільки, скільки скажуть) – заплатити приватнику договірну ціну, часом навіть вдвічі-тричі вищу, ніж у машинах з таксофірм, або не переплачувати і прямо з Привокзальної площі викликати для себе індивідуальне таксі.
Можна в такому випадку навіть попросити водія, який приїхав на чийсь виклик, замовити машину їхньої фірми. Тим більше, якщо з таким проханням звертається приваблива молода дівчина, то шанси, що таксист погодиться їй у цьому допомогти, суттєво зростають.
Загалом, у Тернополі таксі за викликом чекають недовго – максимум 10, ну 15 (що вже просто катастрофа) хвилин. І це зрозуміло – які ж тут у нас відстані: з кінця в кінець все місто за півгодини проїхати можна. Якщо ж в процесі замовлення з’ясовується, що чекати доведеться довше, диспетчер ввічливо повідомить, що вільних машин зараз немає.
Варто сказати, що в Тернополі існують так звані «закриті зони», куди викликати таксі дуже проблематично. Не пощастило у цьому плані жителям прилеглих сіл та мешканцям вулиць із поганим дорожнім покриттям – як от Гайової, Смакули, Загребельної, Поліської, Яреми, Промислової тощо. У випадках замовлень із цих місць диспетчери зазвичай діють досить делікатно, користуючись формулою «машин немає». Тому вихід – дістатися пішки до найближчої точки дислокації машин, які є у кожному мікрорайоні.
Якою б великою компанією ви не планували вирушити у поїздку, водій до себе в авто візьме, зрозуміла річ, не більше чотирьох осіб. Деякі фірми враховують у оплаті й вартість посадки – 1,50 грн. А чи буде приємною сама поїздка, залежить від поведінки пасажира та настрою водія. Без сумніву, пересуватися ви будете під акомпанемент його улюбленої радіохвилі, а часто навіть і компакт-диску із записаним його власним музичним рецептом підняття чи створення настрою.
Таксисти, як і представники інших професій, яким постійно доводиться контактувати з людьми, причому перебуваючи разом певний час в обмеженому просторі, можуть виконати і роль психолога, і підбадьорити, і поділитися актуальними новинами. Можливо, комусь із них навіть доводилося пологи приймати відразу в машині, адже це все життя! Проте інколи їм буває не до снаги знайти правильний шлях до вашого пункту призначення. Трапляється, що, окрім звичних, вишукують до вашого дому такі специфічні маршрути, про які ви й самі ніколи не знали. Часом будьте готові попрацювати й «GPS навігатором», причому, часом і навіть для досвідченого водія. А от якщо місце призначення, куди поспішаєте, і вам незнайоме в плані дислокації, то будете вже блукати разом.
У таксиста пана Ігоря, який погодився поспілкуватися з нами про особливості своєї професії, випадків із тотальним незнанням, де ж саме знаходиться місце призначення пасажира, що сів у його авто, ще не було. Щоправда, й «таксистський» стаж у чоловіка ще зовсім невеликий – лише два тижні. Однак курйози, за словами пана Ігоря, випадають практично кожної зміни. «Найголовніше в роботі таксиста – це терплячість, витривалість і, звісно, хороші навики водіння», – наголошує він.
Солідарний із таким твердженням і Петро Іванович – водій таксі із двадцятирічним стажем. «А що найбільше дратує, – каже пан Петро, – так це неповага пасажирів до водія».
Хоча, на жаль, на невихованість і хамство частенько скаржаться як водії, так і пасажири. Але такі неприємні моменти як би не прикро було це констатувати, неминучі у сфері побуту, настійливо нагадуючи, що універсальний ключ до порозуміння в усіх випадках – це взаємоповага.
А повертаючись до теми таксі, варто сказати, що, керуючись віяннями часу, як і в інших сферах тернопільські таксофірми намагаються вводити різні нововведення на підтримку своїх постійних клієнтів – знижки, подарункові поїздки, дні безоплатного проїзду, можливість розраховуватися карткою через термінал тощо. Все це звичайно приємно. Але все одно клієнтам таксі так хочеться, аби щоразу, викликаючи таксі, незважаючи на екстремальні погодні умови чи години «пік», тобто, зранку, запізнюючись на роботу, чи ввечері, коли так хочеться додому, а за вікном періщить дощ, диспетчер приємним голосом відповідає не зловтішне «На жаль вільної машини немає», а чарівну фразу «Поїхала машина, за п’ять хвилин виходьте».