Тернопільський священик Євген Заплетнюк, який веде свій бло г, закликав користувачів Фейсбуку почитати свої міркування про секс.
"Діти! Здається, ви в мене вже достатньо дорослі, щоб тато поговорив з вами на пікантні теми! Значить так. Сідайте та слухайте!", – написав отець, анонсуючи свої міркування.
У блозі він зауважив, що п итання сексуальності та міжстатевих стосунків для християн настільки незвичні та непрості, що Церква через власну чистоту й цнотливість довгий час соромилася говорити про них уголос.
"Навіть сьогодні священики говорять про це дуже несміливо. Проте це зовсім не означає, що священики не мають що сказати людям на ці теми.
Ставлення до сексу
Православна Церква не має особливого вчення про рамки допустимого в питаннях статевого життя віруючої пари, однак чітко попереджує про можливі небезпеки, які можуть підстерігати людину, яка буде легковажити власною цнотливістю. Церква не дає чітких директив про допустиму поведінку в ліжку, однак устами досвідчених духівників прямо говорить про речі, яких треба уникати.
Умова сексу – законний шлюб
Секс – це не милий спосіб провести вечір із незнайомцем, а дарунок Бога одруженій парі. У всіх інших випадках він вважається гріхом. Для віруючих людей секс – це не просто грубе, фізичне злягання партнерів, але містична єдність «двох людей в одну плоть». Тож якщо в шлюбі така єдність природна та навіть необхідна, то поза сімейними стосунками секс є аномалією, вадою.
Блуд і перелюб
Невпорядковане статеве життя в Церкві ділять на блуд і перелюб. Блуд – це будь-яке порушення фізичної чистоти до шлюбу, незалежно від того, яким способом воно здійснено. Блудом називають навіть нечисту думку, а не лише певну дію сексуального характеру. Перелюб – це зрада подружньої вірності. Блуд – це небезпечна духовна хвороба, яка може уразити людину незалежно від її фізичних сил.
Мастурбація – гріх витрачання ресурсів
«Легендарний» біблійний Онан, який дав назву цій пристрасті, витрачав своє сім’я, «гублячи його на землю», замість того, щоб продовжити свій рід. Звичайно, гріх рукоблудства менш страшний за гріх перелюбу, однак християни намагаються не обирати для себе кращий сорт отрути, але прагнуть за всяку ціну залишатися здоровими максимально довго.
Протизаплідні засоби
Для Католицької Церкви вважається гріхом будь-яке планування вагітності, окрім природного (того, який базується на біологічних циклах жінки). Православна Церква допускає протизаплідні засоби неабортивного типу (зокрема, презервативи), однак категорично засуджує використання тих препаратів та маніпуляцій, які спрямовані на вбивство вже сформованого людського ембріона.
Аборт
Церква категорично засуджує і чоловіка, і жінку, які зробили аборт, і навіть лікаря, який зробив це не через медичні показання, а заради заробітку. «Аборт не анулює вашу вагітність, а лише зробить вас матір’ю мертвої дитини». Церква не лише заохочує людей народжувати та ставати батьками, але й у багатьох випадках готова розділити тягар проблем родини, яка опинилася в певній скруті.
Збочення та сексуальні перверсії
Переважна частина статевих збочень є не лише духовними, а й психічними захворюваннями. І хоча людині простіше зняти з себе будь-яку відповідальність, кажучи, що вона народилася з певними задатками, треба чесно визнати, що майже завжди це її особистий вибір і потурання власним нечистим бажанням", – йдеться у блозі отця Заплетнюка.