Камерунець та нігерієць вдалися до такого простого способу заробляти гроші, що навіть дивно: невже вони й справді повірили, що хтось купиться на їхні вигадки?.. Йшлося про вміння «розмножувати» гроші.
Так, з однієї купюри номіналом 100 євро, запевняли вони, можна виготовити ще дві такі ж. Казка дуже заманлива і стара як світ – згадаймо середньовічних алхіміків, які марили про те, щоб із заліза робити золото. Загалом мрія, щоб багатство звалилося на голову, – хоч і трохи гріховна, але близька людському єству.
Отож, незважаючи на цілковитий абсурд, ідея із розмноженням грошей могла мати великі ряди прихильників. Мабуть, на це і розраховували два африканці, проте відразу ж натрапили не на марновірних українців, а на працівників управління СБУ в області. Відтак замість збагачення чорношкірі молоді люди скуштували баланди Чортківського слідчого ізолятора.
Події розвивалися наприкінці минулого року. Камерунець прибув в Україну у листопаді. Мета візиту невідома – він не був студентом, не працював. У Києві познайомився із нігерійцем, який упродовж кількох років проживав в Україні. Останній теж нічим не займався. Отож удвох вони і виплекали мрію про розмноження грошей. Багато у цій справі невідомого – наприклад, залишилося за кадром судового розгляду (судили африканців у Тернопільському міськрайонному суді), як саме працівники СБУ довідалися про злочинні наміри іноземців. Відомо лише, що в жовтні 2011 року УСБ України в області отримало інформацію щодо можливих фактів протиправної діяльності з боку групи іноземних громадян на території Тернопільської області у сфері обігу, виготовлення, збуту іноземної валюти. З метою перевірки вказаної інформації вони встановили контакт із підсудними. Згодом оперативники поїхали до Києва, де мали першу зустріч з африканцями і домовленість про подальші спільні дії. Звісно, чорношкірі не відали про те, що мають справу з людьми в погонах.
Ось як описується у кримінальній справі процес розмноження грошей. Один із спільників розклав реактиви і почав показувати, як він виготовляє євро. Для прикладу показав спочатку на одній купюрі. Процедура полягала в тому, що купюру номіналом 100 євро він обклав двома аркушами, запевнивши, що це спеціальний папір. Тоді наніс на папір шприцом йод та розтер його по всій поверхні, це ж саме зробив і з іншим аркушем. Посипав купюру та аркуші амонієм та загорнув все це у фольгу. Далі поклав фольгу під телевізор, щоб нібито відбулась хімічна реакція переносу фарби на папір. У відро з водою африканець додав йоду, довго вимішував, клав згорток з купюрою і аркушами і, о диво, незабаром на поверхню випливали дві купюри!
Але есбеушників не проведеш – по-перше, вони помітили, як камерунець непомітно буцімто «новонароджену» купюру витягнув з рукава сорочки і помістив у купель із води та йоду. По-друге, клонована купюра мала інші номери. Але оперативники вдали, що повірили. І після того, як «майстер» протер купюри спиртом («для знищення залишків реактивів») і випрасував їх, вони нібито понесли купюри в банки, аби пересвідчитися, чи справжні.
Африканці торжествували – після цієї демонстрації вони отримали замовлення на сто тисяч євро, а в перспективі йшлося і про цілий мільйон!
Їм було запропоновано робити дива у Тернополі. Тож незабаром чорношкірі остапи бендери сходили на пероні нашого вокзалу. У передчутті великих грошей візитери поселилися у добротному приватному готелі. Уже наступного дня їх запросили «чарувати» у спеціально орендовану для такої нагоди квартиру. «Хіміки» взяли із собою рулон фольги і стос паперу. Домовленість була такою: замовник дає 100 тисяч євро, їх клонують двічі, тобто зі ста тисяч «роблять» триста, камерунець отримує 100 тисяч, нігерієць 10 тисяч, а решта – замовникам.
Африканці добряче намучилися, поки перший транш - десять тисяч євро обклали папером, намастили йодом, посипали амоняком, замотали у фольгу. Авторитетно заявили: гроші мають сохнути під телевізором щонайменше дві години, а тому запропонували продовжити процедуру вранці. Власне, на що вони очікували – витрясти з рукава купюр на тридцять тисяч євро (адже обіцяли саме такий ужинок)? Як згодом вони зізнаються: планували забрати гроші і накивати п’ятами з Тернополя. Але не вдалося - у квартиру, де пахло амонієм, прийшли міліціонери.
Обох африканців звинуватили у спробі шахрайства (у підробленні грошей – ні, бо лише вдавали, що підробляють), їх взяли під варту. За ґратами вони пробули з 15 грудня 2011 року по 27 червня 2012 року – до оголошення вироку. Річ у тім, що Тернопільський міськрайсуд призначив засудженим по року обмеження волі, а день перебування під вартою зараховується як два дні обмеження волі, відтак вони уже відбули покарання і вийшли на волю, пише "Свобода".
Читачі, можливо, зауважать: майже анекдотична історія. Але дивна річ: саме найбезглуздіші, але «обіграні» навколо найбільших людських мрій (бути здоровим, щасливим, багатим) види шахрайств є найуспішнішими. Тож стережімося.