Останнім часом держава фактично не виділяє коштів на збереження пам’яток архітектури, що призводить до їх руйнації. Зокрема минулого року обвалилася стіна Бережанського замку.
«Щоб область зберегла свої перлини-пам’ятки, має бути дієва державна програма щодо збереження унікальних архітектурних пам’яток України, в тому числі і Тернопільщини. А це буде можливим лише у випадку, якщо в парламенті збереться група однодумців, які вболіватимуть за історично-архітектурну спадщину держави, а не виключно про розвиток одного регіону України», – наголошує депутат обласної ради, член Української народної партії Володимир Гульовський, який впродовж двох років очолював обласне управління туризму.
Він також підкреслює, що унікальність замків, якими так славиться Тернопільщина, – в їх автентичності.
«Якщо проводити реконструкцію з осучасненням, то вони стануть не настільки цікавими. Тому найголовніше – всі наші пам’ятки законсервувати. Але роботи з консервації дуже дороговартісні. Оскільки держава в бюджеті на це коштів не знаходить, була ідея передавати замки в концесію, в оренду, але жодних конкретних рішень уряд з цього приводу не прийняв. Тому все залишається в плачевному стані – за замками доглядати нікому», – констатує Володимир Гульовський.
Хвилює депутата і той факт, що зараз забудовують ще одну історичну пам’ятку області – Почаївську лавру, через що вона втрачає свою автентичність. Нещодавно він разом з іншими колегами-депутатами проголосував за ініціативу обласної ради включити Почаївську лавру в список пам’яток ЮНЕСКО.
«Якщо ми внесемо лавру в Список пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, то ніхто не матиме права проводити там перепланування чи якісь забудови. Також це б унеможливило спроби передати лавру комусь у власність. Моя позиція і позиція моїх однопартійців залишається незмінною: українські святині є надбанням всього українського народу і не мають права бути приватизованими», – каже Володимир Гульовський.
Викликають несприйняття багатьох жителів області і різні дії влади, спрямовані на передачу Почаївської лаври православній церкві Московського патріархату.
«Ця архітектурно-духовна пам’ятка належала і греко-католицькій церкві, і православній. Зараз нею користується виключно одна конфесія. Негативно відбиваються на іміджі області різні інциденти, коли туристичні групи з інших християнських конфесій приїздять у Лавру, а монахи їх просто не пускають. Це не може не турбувати громадськість, влада б теж мала реагувати на такі речі», – наголошує депутат.