Відомий дослідник минулого Тернопільщини, історик Руслан Підставка розповів цікаву легенду про походження назви міста Збаража.
"На пограниччі дулібів і білих хорватів, на вододілі Тирасу (Дністра) та Борисфену(Дніпра), звідки всі річки течуть на південь, в улоговині між мальовничими медоборськими горами, де від п’янкого різнотрав’я медоносів перехоплює дух – примостилось древнє місто, яке в руських літописах згодом стало іменуватися Збираж.
І хоч як не намагалися прив’язати його назву до праслов’янського „бара-болото“, воно все одно тягнулося до НЕБА і СОНЦЯ.
І не дивно, адже саме Сонце будило вранці до праці-життя, ласкаво пестило своїми промінчиками людські обличчя, зігрівало у холодні осінні та зимові дні. А коли воно, втомившись за цілий день, закочувалося ввечері за горизонт, то й людям давало змогу відпочити від роботи і набратися сил для наступного дня.
Спостерігаючи за Сонцем люди усвідомлювали віковічний круговорот життя і природи, зміни дня і ночі, пір року, а його річний рух по небосхилу малює вісімку-безкінечність
І вирішили жителі того поселення назвати своє містечко, або, як колись казали, „гОрод“, на честь свого небесного покровителя Сонця-Сварога.
Сказано — зроблено! „Нехай ім’я буде нашому місту — СВАРОЖ-ГОРОД“, – одностайно проголосили городяни.