Нещодавно новий-старий Прем’єр-міністр Кабінету Міністрів підписав Державну програму розвитку економіки на 2013-2014 рр.
При цьому, врахувавши помилки та зауваження опонентів, новий уряд вирішив не згадувати президентську програму «Україна для людей», а обмежитись назвою «Державна програма…». Для її реалізації потрібно 460 млрд. грн. Держава готова профінансувати лише десяту частину суми.
Документом визначено нові джерела фінансування – створення Державного банку розвитку (щоправда, не уточнено, звідки візьмуться кошти для уставного капіталу), та визначено шість пріоритетних напрямків розвитку народного господарства, комплексна реалізація яких забезпечить економічне зростання. «Тобто урядом зроблено реальні кроки, які дозволять подолати негативні явища, що назбирались в економіці України в 2012 р. через рецесивний стан економік інших країн, зокрема Євросоюзу», – зазначив на розширеній колегії управління економіки обласної держадміністрації заступник голови ТОДА Василь Гецько. Також принагідно нагадав, що наш бюджет вкрай соціалізований через величезну кількість прийнятих соціальних пільг та гарантій і відсутнє реформування економіки, тож, аби виконати зобов’язання, потрібно два, а то й три бюджети на рік!
Потрапити у двадцятку
Передбачається, що запроваджені реформи допоможуть Україні таки потрапити у двадцятку найбільш розвинених країн світу. Тому пріоритетом номер один стане підвищення конкурентоспроможності економіки як основи побудови сильної держави та підтримка національного товаровиробника.
– Планується застосування нових фінансових механізмів, тобто надання державних гарантій під реалізацію певних проектів. Зокрема, розробляється механізм надання кредитів під мінімальні відсотки Державним банком розвитку, що буде створений для реалізації Програми, – акцентував Василь Гецько.
Також держава пропонує партнерство, щоправда, лише окремим галузям. Тобто уряд визначився, кого із вітчизняних товаровиробників визнати пріоритетними, перед ким увімкнути «зелене світло» щодо кредитування під державні гарантії, розробки наукових інновацій, держзамовлення, що дозволить створювати нові робочі місця. Відтак акцент зроблено на ракето-, судно- та авіабудування, сільськогосподарське машинобудування, фармацевтиці. Ці галузі повинні стати локомотивами національної економіки. Знову ж таки як не згадати про промислові гіганти, що давно вже стали приватними? Та навіть якщо якийсь об’єкт ще належить державі, оголошене завершення приватизації до 2014 р. передбачає практично повний розпродаж державного майна. Фонду держмайна навіть дозволено регулювати ціни, лише б завершити процес. І якщо на Тернопільщині в енний раз пропонується придбати радіозавод «Оріон» (де заборонено змінювати профіль виробництва) або покинутий приладобудівний у Підволочиську, то у держави ще є «Укрзалізниця». Чи не тому її відкрито доводять до банкрутства? Більше того, у березні ц.р. «Придніпровська залізниця» підписала угоду з комерційним банком, близьким до сина Президента, та отримала у кредит 440 млн. грн. Зважаючи на збитковість галузі, залізниця приречена.
«Купуй українське!»
Схоже, це гасло тернопільських бізнесменів сподобалось урядовцям, і у державній програмі наголошується на підтримці вітчизняного товаровиробника, використанні продукції саме українського виробництва, покращенні інвестиційного клімату, збільшенні експорту товарів вітчизняного виробництва.
– Наприклад, у сільськогосподарському машинобудуванні сьогодні є можливість комплектації українськими складовими готових виробів на 85%, – зазначив Василь Володимирович, – хоча цього, на жаль, не відбувається. Тим часом величезні кошти йдуть на закупівлю комплектуючих за кордоном.
Водночас ставиться мета проводити диверсифікацію та зниження енергоємності як виробництва, так і ЖКГ. Адже сьогодні втрати тепла і води сягають 60%.
Підвищення конкурентоспроможності не повинно перешкоджати економічному розвитку країни. Наприклад, нещодавно уряд на 15% підвищив мінімальну ціну на цукор. Посадовець переконаний: це стане стимулом, щоб Україна і насамперед Тернопільщина не загубили бурякосіючу галузь, оскільки нещодавно роздрібна ціна 1 кг цукру становила 4,50 грн., виробник із такою ціною просто не міг працювати.
Також у Програмі йдеться про забезпечення збалансованості державних фінансів із реальними можливостями національної економіки, детінізацію економіки, зменшення адміністративних бар’єрів та втручання контролюючих органів у господарську діяльність підприємців. Варто нагадати, що буквально у минулі вихідні голова Федерації роботодавців України Дмитро Фірташ оголосив, що сьогодні в країні перевірити як малий, середній, так і великий бізнес можуть 75 структур. Таку кількість внесено до Національного реєстру контролюючих органів, створеного Федерацією. З них 30 органів можуть обмежити господарську діяльність підприємств.
До речі, Програмою передбачено стимулювання малого і середнього підприємництва, видача мікрокредитів для суб’єктів малого бізнесу розміром загалом майже 200 млн. грн.
– Кредити будуть надаватись через Фонд підтримки підприємництва, але за умови підготовлених проектів, техніко-економічного обґрунтування, прив’язки до земельної ділянки, а не на підставі голої заявки, – наголосив пан Гецько. – Адже кошти залучаються під державні гарантії.
У Тернопільській області є ряд підприємств, які можуть претендувати на отримання дешевих ресурсів з метою переоснащення виробництва, переконаний співрозмовник. У нашому регіоні та й в обласному центрі ще до недавна працювали швейні фабрики та цехи. Тим часом на українському ринку легкої промисловості вітчизняна продукція ледь сягає 2%, решта – контрабандний товар, сірий імпорт і речі секонд-хенду.
– Ми втрачаємо не лише податки, а й робочі місця, оскільки наша продукція якісна, але через ціну не конкурентоспроможна щодо товарів, який тоннами розмитнюється на кордонах України, – каже Василь Володимирович. – Відтак буде вдосконалюватись нормативно-правова база, що регулює торговельну діяльність, розширюватись торговельна мережа магазинів, що відповідають європейським стандартам.
Ліки – тільки від сина Міністра охорони здоров’я?
Окремо ставиться питання про недопущення на ринок України іноземної медичної продукції, яка не відповідає вимогам безпеки. За даними наших експертів, 20 українських компаній займають на вітчизняному ринку медикаментів 20% сегменту. Хоча цей ринок розширюється шаленими темпами, за останні роки він зріс у 10 разів і сьогодні сягає приблизно 4 млрд. доларів США. Виходить, що українці із власної кишені дотують закордонне виробництво, вдвічі-втричі переплачуючи посередникам за ліки, аналогічні вітчизняним. Тому зараз постало завдання максимально переорієнтувати виробництво на вітчизняного виробника.
Варто нагадати, що у Тернополі працює фармацевтична фабрика, протезувальний цех і підприємства, що випускають медичне обладнання, зокрема, стоматологічне та вироби медичного призначення.
Взагалі Кабмін обіцяє більш пильно слідкувати за якістю товарів як продовольчих, так і промислових, виявляти небезпечну продукцію. За даними вітчизняних експертів, сьогодні на споживчому ринку країни обертається приблизно 30% продукції без жодних документів! Тому під час перевірки 100 підприємст 100-відсотково на кожному виявляються порушення.
У спирту немає альтернативи
Російський газ зіграв злий жарт з українською економікою. Тому у Програмі зроблено акцент на перехід менш енерговитратних процесів виробництва. Водночас пропонується на переходити на альтернативні види палива, скажімо, на біоетанол, пише Номер один. Новий вид палива планується виробляти на базі перепрофільованих цукрових та спиртозаводів. Загалом в Україні планується залучити 24 спиртозаводи, що сьогодні простоюють.
– Тим часом на Тернопільщині відновлено роботу Зарубинецького та Ковалівського спиртозаводів, організовано виробництво біоетанолу на Хоростківському спиртозаводі, – зазначив Василь Гецько, підкресливши: – Загалом по цих позиціях приріст валової продукції в області очікується в межах півтора мільярда гривень із відповідною сплатою податків та створенням робочих місць.
Шанс для Тернопільщини
На перший погляд, і у новій редакції державної програми економічного розвитку аграрний сектор залишено поза увагою. Проте передбачається стимулювання впровадження інвестиційних технологій у рослинництві з метою імпортозаміщення. Розробляється механізм заохочення придбання агротехніки сільськогосподарськими виробниками заради формування сучасної технічної та агропромислової бази сільгосппідприємств. Щоб українці і наприкінці зими їли не польські яблука та єгипетську картоплю, а наше, вітчизняне, добре збережене на гуртових складах.
– Є позитивні приклади конкретних проектів, розташованих на Тернопільщині, що вже заявлені у держпрограмах: будівництво другої черги тепличного комбінату в с. Синьків Заліщицького району на землях площею 30 га, де додатково буде створено 350 робочих місць, – зазначив наостанок чиновник. – Також державою підтримано реконструкцію п’яти тваринницьких комплексів у Бучацькому районі.
Щодо останнього, це досить актуально для області. Тим більше, що за будівництво тваринницьких комплексів планується відшкодування до 50% їхньої вартості та залучення пільгових кредитів під державні гарантії.
Щодо розвитку високотехнологічних секторів економіки – автомобілебудування, ракетобудування, зокрема, підприємств оборонної промисловості. Варто згадати, що на Тернопільщині збереглись заводи, де випускаються комплектуючі для них. Наприклад, на науково-технічному підприємстві «Промінь» виробляють супутникові антени, які продаються за межами України, щоправда, через посередників.
Також Програмою передбачена державна підтримка вугільної галузі. Однак «Ватра-Шредер» випускає світильне обладнання для шахт, що не боїться ані вибухів, ані хімічної корозії. Більше того, це виробниче об’єднання одне з небагатьох випускає енергозберігаючі лампи, а у Програмі передбачено перехід саме на таку продукцію.
Є шанс для Шумського торфозаводу: підприємством розроблена проектно-кошторисна документація, тепер потрібно шукати джерело інвестування.
Утім є варіант і для місцевих громад, зокрема, розробка програм заради отримання грандів від міжнародних фондів ПРООН ЄС (передбачено 385 млн. грн.)".
Цифра: 460 млрд. грн. потрібно Україні для розвитку економіки. Держава готова профінансувати лише десяту частину суми.
Постанова Кабміну №187 від 27 лютого 2013 р.
З держбюджету планують виділити 46 млрд. 967,24 млн. грн., з них у 2013 р. – 23 млрд. 779 млн. грн. вже затверджено, а у 2014 р. – 23 млрд. 188 млн. грн.
Місцеві бюджети за 2 роки повинні виділити 13 млрд. 922 млн. грн., кредити міжнародних фінансових організацій мають скласти 20 млрд. 559 млн. грн. З інших джерел, у тому числі за рахунок державних гарантій, за прогнозами Кабміну, надійде 37 млрд. 9 526 млн. грн.