Масове безробіття в Україні призвело до того, що громадяни ледь не пів року шукають для себе вакансію. Попри зростання цін, зарплата часто виявляється нижчою за попередню. Наразі утвердилася повна диктатура роботодавців.
Як інформує "biz.today.ua", понад 40% українців, які працювали до війни, з початком воєнних дій втратили своє робоче місце.
Водночас, понад 22% тих, хто залишився на роботі, отримують зарплату, яка менша за довоєнну.
Крім того, кожен четвертий працюючий українець побоюється, що може втратити своє робоче місце. Такими є реалії сьогоднішнього ринку праці в Україні.
Через масове безробіття, побоювання втратити робоче місце, а також занизьку зарплату, сьогодні більше половини українців працездатного віку (52,3%) перебувають у пошуках роботи.
Ще 16% громадян мають намір зайнятися цим найближчим часом.
При цьому тривалість пошуку роботи значно зросла порівняно з довоєнним періодом.
Наразі українцям потрібно в середньому півроку, щоби знайти собі нове місце. Звичайно, якщо людина при цьому працює, то пошуки нового місця не так пригнічують.
А от якщо вона ще й безробітна, то з кожною новою відмовою роботодавця вона дедалі більше впадає у відчай.
Причому фахівці з вищою кваліфікацією витрачають на пошуки роботи більше часу, ніж ті, хто готовий погодитись на будь-яку зайнятість.
Ще одна велика проблема – працевлаштування людей старшого віку. Для них скорочення на роботі перетворюється на справжню трагедію.
Незважаючи на закон про заборону дискримінації на ринку праці за віковою, національною, релігійною та іншими ознаками, ейджизм в українському суспільстві дуже сильний.
І фахівцю, якому за 40-50, незважаючи на його величезний досвід та кваліфікацію, можуть легко відмовити під будь-яким надуманим приводом.