На півдні Тернопільщини, в селі Язловець (нині - Бучацький район), серед старого цвинтаря, стоїть майже забута архітектурна пам’ятка - неоготична каплиця-усипальниця родини баронів Кшиштоф Блажовський, споруджена у 1860 році. Ця будівля - не просто каміння, а історія: ознака соціального статусу, архітектурної моди ХІХ століття і пам’ять одразу кількох поколінь. Проте пам'ятка, який 165 років занепадає.
Про це розповідає "Україна інкогніта", пише 0352.ua.
Архітектура та символіка
Каплиця зведена у неоготичному стилі - ознака того, що навіть у сільському контексті тоді прагнули естетики "середньовічного" вигляду. buchachmiskrada.gov.ua+1За описом дослідника Садок Баронч ("Пам’ятки язловецькі»): будівля має "чотири вежечки", центральну вежу із тесаного каміння, вікна з кольоровим склом, і фронтальні двері, до яких веде вісім сходинок.
Каплиця містить родовий герб "Сас" баронів Блажовських - що підкреслює приналежність до шляхетської гілки.Розташована вона на старому цвинтарі в північно-східній частині села Язловець.
Історичний контекст
У 1860-му каплиця була зведена як усипальниця родини Блажовських.
Село Язловець мало багату історію: тут мешкали вірмени, діяли монастирі, існували замки.
Після 1863 року барон Кшиштоф Блажовський передав палацовий комплекс у Язловці під монастир Згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, що також знайомить нас з контекстом доби
Тобто каплиця з’явилася у добу змін: коли аристократія, релігія, національні меншини (вірмени, поляки, українці) утворювали складний культурний сплав на Поділлі.
Стан сьогодні
Попри статус пам’ятки архітектури місцевого значення, каплиця перебуває у аварійному стані. Як зазначено в дописі групи "Україна інкогніта" — "кафлиця… незважаючи на статус пам’ятки, перебуває в аварійному стані".
До того ж: на території колишнього вірменського цвинтаря збереглася лише одна надмогильна плита - символ того, як історія може "випаровуватись".
Це приклад, коли архітектурна цінність існує, але без активного захисту й відновлення перебуває під загрозою.