"Радість повинна мати совість": священник пояснив відмову Тернополя від новорічної ялинки після трагедії

Священник Тарас Дідик звернувся до тернополян зі словами, які відгукуються в серцях багатьох українців: є роки, коли співи та яскраві вогні — це справжнє свято, а є роки, коли світло в наших серцях має бути тихішим. У місті, де ще лунають вибухи, де родини ховають своїх близьких, а військові мерзнуть в окопах, ялинка на площі вже не просто символ свята — вона відображає контраст, біль і нерівність у переживанні війни, пише 0352.ua. 

Коли над містом лунають вибухи, коли наші сусіди ховають рідних, коли хлопці й дівчата мерзнуть у окопах — то ялинка на площі вже не про свято. Вона про контраст. Про біль. Про те, що одна Україна плаче, а інша — робить вигляд, що нічого не сталося. Це не про заборону радості. Це про те, що радість повинна мати совість. Не може бути так, що одні «наливають і веселяться» під гірлянди, а інші — під обстрілами і в окопах. Не може бути так, що одні вмикають феєрверки, а інші моляться, щоб їхній син ще відповів на телефон. Україна має бути однакова в скорботі й однакова в гідності. Бо інакше – це вже дві України. А ми боремось і вмираємо за одну.

І правильно сказав мер: після трагедії 19 листопада ми не можемо святкувати так, ніби нічого не сталося. Різдво — це не про вогники на ялинці. Різдво — це про Світло, яке народилося у темряві світу. І сьогодні нам це Світло потрібне більше, ніж будь-коли. Ми вистоїмо. І ялинки ще будуть. І буде сміх дітей, і гучні ярмарки, і мирне небо. А поки — давайте бути чесними перед Богом і совістю. Святкувати можна. Але святкувати по-людськи. Так, щоб не боліло тим, хто тримає цю землю своїми руками.

Ми вистоїмо, і ялинки ще будуть — з дитячим сміхом, ярмарками та мирним небом. Але сьогодні Тернопіль обирає чесність і людяність. Бо святкувати можна, але так, щоб не завдавати болю тим, хто захищає нашу землю. І в цій стриманості є не менше світла, ніж у будь-яких вогниках на площі.