З 1 вересня 2027 року в Україні стартує новий формат середньої освіти, який передбачає зміни в структурі та організації шкіл. Головна мета цього нововведення — адаптувати шкільну систему до нових демографічних реалій, що виникли після війни, а також підвищити якість освіти та її відповідність сучасним вимогам.
Що зміниться у шкільній системі згідно реформи
Система стане триступеневою:
- Початкова школа — 1-4 класи.
- Базова (середня) школа — 5-9 класи.
- Старша школа — 10-12 класи, яка буде профільною.
Це означає, що після 9 класу учні зможуть обирати, як продовжити навчання — чи то академічний шлях, чи профільну/фахову траєкторію.
Для старшої школи вводиться новий тип навчального закладу — академічні ліцеї. Учні, які оберуть академічний шлях, навчатимуться у 10–12 класах за профільною програмою, маючи можливість вибирати предмети відповідно до своїх інтересів. Для тих, хто хоче швидше отримати професійну освіту, передбачені коледжі, які поєднують загальноосвітні програми з професійною підготовкою.
Через демографічні зміни, міграцію, війну та зменшення кількості дітей, багато шкіл стали малокомплектними — тобто у них навчається дуже мало учнів. Згідно з урядовими планами, з 2026 року (і надалі) фінансування для вчителів у таких школах буде переглянуто: у школах з менш ніж 60 учнями (для базової і старшої школи) з 1 вересня 2026 року припиниться фінансування заробітних плат в межах освітньої субвенції.
Це фактично означає, що багато дрібних шкіл — переважно у сільській місцевості — можуть бути закриті або реорганізовані.
Окрім зміни структури, увагу приділяють якості шкіл:
- враховують відновлення пошкоджених під час війни шкільних будівель,
- облаштування укриттів,
- модернізацію,
- забезпечення безпечних умов для навчання.
Також оновлюється підхід до навчальних програм, інклюзивність, міжнародна інтеграція, цифровізація — як частина спроб наблизити систему до стандартів ЄС.
Чому відбуваються зміни і що з цим не так?
З початком повномасштабної війни та міграцією сімей багато шкіл втратили учнів. Утримувати малокомплектні заклади стає все важче — через брак фінансування, труднощі з викладачами та нестачу ресурсів. Реорганізація має на меті перепрофілювати мережу шкіл так, щоб зберегти якість освіти у великих, стабільних закладах — ліцеях і коледжах, замість десятків малих шкіл, де якість і ресурси можуть бути недостатніми.
Нові академічні ліцеї та профільна старша школа надають учням можливість обирати предмети відповідно до своїх інтересів, готуючи їх до університету або професійного шляху. Це має на меті зменшити розрив між освітою в містах і селах, зробити навчання більш гнучким і ефективним, відповідаючи потребам сучасного ринку праці та викликам часу.
Одна з основних проблем — закриття малокомплектних шкіл у сільській місцевості або на віддалених територіях. Це означає, що дітям доведеться подорожувати далі для навчання або навіть змінювати школу.
Для кого ці зміни особливо відчутні
Ці зміни особливо відчутні для кількох груп людей.
- Учні 5–9 класів і їхні батьки — з 2027 року після 9 класу їм доведеться вирішувати, де продовжити навчання: в академічному ліцеї чи в коледжі. Тому важливо почати планувати заздалегідь.
- Громади сіл та малих міст — вони можуть зіткнутися з ризиком втрати школи у своєму селі; важливо слідкувати за тим, чи залишиться навчальний заклад, або ж доведеться возити дітей до іншого населеного пункту.
- Вчителі та адміністрації шкіл — структура закладу зміниться, кількість класів може зменшитися, а спеціалізація — змінитися; деяким доведеться переходити на нові стандарти або шукати роботу в інших школах чи ліцеях.
- Держава та органи місцевого самоврядування — вони несуть відповідальність за планування, оптимізацію, забезпечення ресурсами, реконструкцію шкіл, а також за безпеку та відповідність новим нормативам.
Реорганізація шкіл, запланована на 2027 рік, — це велика освітня трансформація. Її мета — адаптувати систему до нових демографічних реалій, змін, що настали після війни, та сучасних вимог. Це має на меті підвищити якість освіти, зробити її більш гнучкою та профільною.
Проте, ця реформа також ставить перед нами серйозні виклики, особливо для сільських громад і маленьких населених пунктів, де шкіл стає менше, а доступ до освіти ускладнюється. Успіх цієї реорганізації залежатиме від того, наскільки ефективно держава, громади та освітяни зможуть втілити нову модель: забезпечити належні умови, ресурси, безпеку та доступність для всіх.