Їй лише 19 років. Замість того, щоб готуватися до весілля, працювати в крамниці чи пекти торти, Євгенія з Тернопільщини вирішила приєднатися до ЗСУ. Вона - новобранець 32-ї Сталевої бригади за програмою "Контракт 18–24".
До війни її життя було звичайним, хоч і непростим: у підлітковому віці вона втратила маму, виховувалася тіткою та здобула фах кондитера. Проте одне випадкове знайомство з дроном змінило все.
"Я політала і зрозуміла - це моє. Я просто хочу це робити, і все", — згадує Євгенія момент, який став точкою неповернення.
Рідні спочатку не одразу прийняли її рішення. Вони мріяли, аби дівчина вийшла заміж і потішила бабусю правнуками. Але Євгенія була впевнена у своєму виборі:
"Рідні досі не сприймають, тітка натякала на дітей. Але я сказала: вам доведеться змиритися. У мене в планах - моє майбутнє. Щоб діти могли жити в мирній країні, треба для цього щось
зробити".
Хоч вона лише кілька днів у бригаді, дівчина демонструє надзвичайну зрілість і тверезість. Війна вже змінила життя її родини: дядько Євгенії воює штурмовиком із 2014 року, і через це вони майже не спілкуються.
"Ми так давно не бачилися, що стали наче чужі одне одному", — зізнається вона.
Проте це лише додало мотивації:
"Я йшла у військо свідомо, знала, що не буду тут просто сидіти. Хочу бути корисною. Дуже шкода хлопців на фронті. А тих чоловіків, що ховаються від війська, карала б нещадно власноруч".
Наразі Євгенія проходить навчання і готується опанувати фах оператора БпЛА. Вона налаштована рішуче:
"Я не здамся. Як би тяжко не було. Хочу добиватися успіхів, щоб мною пишалися, щоб командир сказав, що я - молодець".
Історія Євгенії показує, що молодість може стати силою, а мрія про мирне майбутнє - перетворитися на конкретну дію.