Сонячний апокаліпсис, який ми побачили очима: що принесла Землі надпотужна сонячна буря

У середині січня на Землю обрушилася одна з найсильніших сонячних бур за останні десятиліття. За оцінками науковців, вона стала найпотужнішою з часів так званої Великої "Хелловінської" бурі 2003 року. Попри серйозні побоювання щодо можливих наслідків, глобальних збоїв у роботі електромереж чи супутників не сталося. Натомість людство отримало справжнє космічне шоу — полярне сяйво побачили там, де його зазвичай не буває.

Почалося все 18 січня. Астрономічні обсерваторії зафіксували надпотужний корональний викид маси — вибух перегрітої плазми й магнітних полів на поверхні Сонця. Це був сонячний спалах класу X — найвищої категорії за шкалою потужності. Його індекс склав X1,9, що свідчить про надзвичайно високу енергію.

Для порівняння: у жовтні 2003 року під час «Хелловінської» бурі спалахи були настільки сильними, що перевищили шкалу вимірювання й сягнули рівня X17. Саме тоді в окремих регіонах фіксували серйозні проблеми зі зв’язком і електропостачанням.

Цього разу Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) швидко активувало Центр прогнозування космічної погоди. За п’ятибальною шкалою бурі присвоїли 4 рівень з 5 можливих — достатньо потужний, аби впливати на супутники, навігаційні системи та радіозв’язок.

Найбільш помітним наслідком стала поява полярного сяйва далеко за межами звичних широт. Його спостерігали не лише в Канаді та північних штатах США, а й у Каліфорнії, Алабамі, Міссісіпі, а також у багатьох країнах Європи. Індекс геомагнітної активності Kp досяг позначки 8 з 9 — це дуже рідкісний показник, який означає масштабне збурення магнітного поля Землі.

Фахівці пояснюють: подібні явища стають дедалі частішими, адже Сонце зараз перебуває у фазі пікової активності свого приблизно 11-річного циклу. Саме в такі періоди зростає кількість потужних спалахів і магнітних бур.

Науковці заспокоюють: для більшості людей такі бурі не становлять прямої загрози. Водночас метеочутливі можуть відчувати головний біль, втому чи коливання тиску. А для науки й астрономії це — цінна нагода краще зрозуміти, як космічна погода впливає на Землю.