Скільки коштує тернопільським підприємцям день роботи закладу на генераторі

Для українських ресторанів відключення електрики вже не є чимось незвичайним, а стало звичним явищем. Генератор тепер не просто резервний варіант, а основний спосіб підтримувати роботу, навіть якщо це суттєво підвищує витрати. За годину роботи потужного генератора власники закладів викладають від 1200 до 1500 грн лише на пальне та технічні рідини.

Додатково потрібно наймати техніка, слідкувати за запасами пального та обмежувати меню через ризик порушення температурного режиму. Внаслідок цього ресторани втрачають частину доходу, а гості часто стикаються з неповним меню та запахом пального в залі. Підприємці змушені шукати баланс між безпекою, сервісом і економією в умовах енергетичної нестабільності.

Робота на генераторі коштує дорожче: пальне, технічне обслуговування, обмежені можливості кухні, холод у залах. Водночас гостей більше не стає, а заробіток часто зменшується.

«У мене генератор на 85 кВт. Він споживає в середньому 20–22 літри пального на годину. Генератор не працює «на мінімумі» чи «на максимумі» залежно від кількості гостей. Якщо він увімкнений, я плачу за весь обсяг пального. Середня ціна пального з доставкою – близько 65 гривень за літр. Тобто одна година роботи генератора коштує щонайменше 1200–1300 гривень. Додатково я витрачаю мастило й технічні рідини, разом це виходить до 1500 гривень за годину», – розповідає співвласник мережі закладів Роман.

У реальних умовах світло можуть давати 1–2 години на день, а решту часу заклад працює на генераторі. Якщо генератор працює 10 годин, це приблизно 15 000 гривень за неповну зміну. За ці гроші підприємець має світло, робочу кавомашину, базове тепло в приміщенні десь на рівні +19–20 градусів, теплу підлогу. Але навіть 85 кВт не тягнуть усі кондиціонери одночасно, тож доводиться постійно обирати, що вмикати.

«Пальне на заклади привозить компанія або хтось із команди їде за ним. У моєму випадку керівник їздить власним авто, я доплачую йому за це окремо. Бувають ситуації, коли постачальник не може приїхати, бо немає водіїв чи ламається машина й одразу виникає дефіцит пального. У цей момент заклад повністю залежить від того, чи встигли ми заправити бак», – каже Роман.

За словами підприємців, у командах проєктів зараз переважно жінки, а їм фізично важко носити важкі каністри, заправляти генератор, обслуговувати техніку. Тому найняли одного техніка на всі проєкти. Його зарплата – 50 000 гривень на місяць. Він стежить за пальним, мастилом і технічним станом генераторів. У кожному проєкті це додає мінімум 15 000 гривень витрат, а з логістикою й бензином не менше 25 000 гривень.

«Найбільша відповідальність – це харчова безпека. Я принципово прибрав із меню позиції, які не можу контролювати на 100% без стабільного холоду: слабосолоний лосось, гравлакс, салати з маринованою рибою. Навіть якщо холодильник не відкривають, температурний режим однаково падає. Якщо заготовка лежить довше 72 годин – ризик зростає. Те саме стосується заморозки. Продукт не можна заморожувати й переморожувати. Якщо щось підтануло, це списують. Я можу втратити гроші, але не можу допустити шкоди для гостей», – розповідає підприємець.

Генератор не тягне всі процеси без обмежень. Деякі страви змушені прибирати з меню. Наприклад, на одному з об’єктів водний фільтр для мангала працює від генератора. Але навантаження фільтра й генератора не сумісні за довгої роботи. П’ять годин поспіль максимум, після цього систему треба вимикати.

«У такі моменти я змушений підходити до гостей і пояснювати, що улюблену страву сьогодні приготувати не можемо. Хтось реагує з розумінням, хтось – залишає негативний відгук через відсутність 30–40% меню. Гості приходять у ресторани не просто поїсти. Вони хочуть атмосферу, сервіс, емоцію навіть у складні часи. Коли через генератор затримується банкет, частина меню недоступна, є запах пального – це б’є по досвіду, за яким люди приходять у такі заклади», – каже Роман.

Водночас, деякі ресторани та маленькі заклади в Україні вже почали включати до фіскальних чеків окремий рядок із доплатою за використання генератора. Цю практику помічають у соцмережах та телеграм-каналах, де відвідувачі діляться фотографіями чеків з позначкою «за генератор», що нараховується для покриття витрат на пальне та резервне живлення. У Держпродспоживслужбі пояснюють, що такі доплати можуть бути вказані окремо лише за умови, що клієнт був завчасно та чітко проінформований про це, інакше це може вважатися нав’язуванням платної послуги.