7 лютого: яке сьогодні церковне свято, що готували українці та який одяг вважали забороненим цього дня

Сьогодні, 7 лютого, у православному календарі ми вшановуємо пам’ять святого преподобного Партенія, єпископа Лампсакійського. Віряни знають його як милосердного пастиря, чудотворця та духовного наставника.

7 лютого вшановуємо святого Партенія: історія, прикмети та традиції цього дня

Святий Партеній народився в Малій Азії в родині диякона Христової Церкви. З раннього віку він зростав у благочесті, наповнюючи своє серце любов’ю до молитви та Святого Письма. Хоча його світська освіта не була глибокою, сучасники завжди відзначали його мудрість і духовне розуміння. З юності Партеній допомагав бідним, щедро віддаючи все, що заробляв. За своє праведне життя його висвятили у пресвітери, а згодом Господь обдарував його даром зцілення та духовної підтримки для людей.

Пізніше, за правління імператора Костянтина Великого, Партенія призначили єпископом міста Лампсак. Тут він активно утверджував християнську віру, навертаючи людей своєю лагідністю, проповідями та власним прикладом, а також сприяв будівництву храмів і духовному відродженню регіону.

Житіє святого розповідає про численні зцілення та допомогу, яку він надавав людям у важких життєвих ситуаціях. При цьому сам Партеній завжди уникав слави, підкреслюючи, що все відбувається завдяки Божій благодаті.

Святий спокійно відійшов у глибокій старості, залишивши по собі пам’ять про мудрого архіпастиря та захисника людей у потребі.

Народні прикмети 7 лютого

У народі з цим днем пов’язували спостереження за погодою:

  • пухнастий сніг на кущах обіцяє сильні морози;
  • птахи літають низько — чекайте вітряну погоду;
  • густий іній на гілках означає тривалі холоди.

Що не радять робити цього дня

За народними віруваннями, 7 лютого не рекомендується влаштовувати гучні святкування чи весілля, оскільки цей день вважався поминальним. Також існувало повір’я, що одяг зеленого кольору може принести дрібні неприємності.

Що прийнято робити 7 лютого

За давнім звичаєм господині пекли цибулеві пироги, частину з них роздавали нужденним, а частину залишали біля дому як символічну згадку про померлих родичів. Цей день вважався вдалим для молитви, добрих справ і допомоги тим, хто цього потребує.