Володимир із Тернополя - водій артилерійського дивізіону 50-ї окремої артилерійської бригади. У цивільному житті він також працював за кермом, тож коли прийшов до підрозділу, сумнівів не було: його місце - в кабіні бойової машини.
Історію водія розповів на своїй Facebook-сторінці Юрій Кульпа.
Коли Володимир уперше сів за кермо КРАЗа, на спідометрі було лише 600 кілометрів. Практично новий автомобіль - без подряпин, без історії, без фронтових доріг. І саме Володимиру судилося написати її перші бойові сторінки.
Позаду - новітня українська гармата "Богдана". Десять тонн сталі та вогневої сили. Десять тонн відповідальності.
— Важко їхати?
Він згадує, як колись їздив на "Газоні" в цивільному житті. Каже, різниця - колосальна. Інший клас техніки, інші навантаження, інша динаміка. Але головне - інша відповідальність.
За плечима у Володимира - роки праці, життєвий досвід, родина. Проте сьогодні він тут, у строю. Бо добре розуміє: перемога сама не приїде — її потрібно привезти.
- Потрібні в підрозділі водії?
Кожен новий кілометр на спідометрі - це не просто цифра. Це ще один маршрут до позицій, ще один виконаний виїзд, ще один внесок у спільну справу.
600 кілометрів були лише початком. Далі - дорога служби. І кожен наступний кілометр — це ще один крок України до перемоги.