У самому серці Підволочиська, що на Тернопільщині, збереглася споруда, яка є мовчазним свідком складної та багатогранної історії краю - церква Пресвятої Трійці. Її минуле поєднує різні громади, культури та навіть конфлікти, що відображають дух свого часу.
Про це розповів Сергій Гіс на своїй Facebook-сторінці.
Храм, який сьогодні належить греко-католицькій громаді, спочатку був римо-католицьким костелом. Його збудували у 1880–1883 роках як першу муровану святиню міста. Освячений під титулом святої Софії, він став важливим духовним центром для польської громади Підволочиська.
З розвитком міста постала потреба у більшій святині. Саме тому на початку ХХ століття розпочалося будівництво нового неоготичного костелу, який став справжньою архітектурною домінантою. На жаль, у 1965 році цей величний храм було знищено радянською владою - одна з багатьох втрат сакральної спадщини того часу.
Натомість "старий" костел отримав друге життя - і доволі несподіване. Через напружені відносини між польською та українською громадами будівлю не хотіли продавати безпосередньо. У результаті було застосовано своєрідну "посередницьку схему": спочатку храм продали єврейській громаді, а вже від неї його викупили греко-католики. Так у 1909 році споруда стала церквою Пресвятої Трійці.
У міжвоєнний період храм залишався важливим осередком духовного життя українців. Водночас, як і багато інших церков у регіоні, він зазнав утисків у радянський час. Є свідчення, що будівлю могли використовувати не лише за призначенням або обмежувати релігійну діяльність громади, однак сама споруда вціліла - що вже є рідкісним випадком для того періоду.