У Тернополі відбувся всеукраїнський турнір з крікету — популярного в Індії виду спорту. Участь у ньому взяли українські команди та студенти з Індії, які навчаються в українських вишах.
Як зазначає тернопільська журналістка Яніна Чайківська, яка першою звернула увагу на суспільну реакцію на подію, турнір став не лише спортивною, а й інформаційною подією, що викликала активне обговорення серед містян.
Як виникли чутки про “мігрантів”
За спостереженнями очевидців, частина тернополян, які зупинялися біля майданчика, помилково сприйняли іноземних студентів за трудових мігрантів.
У соцмережах почали з’являтися припущення про нібито “появу мігрантів”, хоча організатори та учасники пояснювали, що йдеться виключно про студентів.
Як TikTok і Facebook підсилюють міф про мігрантів
Останніми тижнями тема трудових мігрантів стала однією з найгарячіших у соцмережах, пише Громадське. У TikTok активно поширюються відео, створені штучним інтелектом, де нібито президент або політики “вітають індійських мігрантів”. За лічені дні такі ролики можуть набрати мільйони переглядів.
У Facebook регулярно з’являються пости про те, що “мігранти вже в Рівному” чи інших містах. Часто використовуються однакові фото та відео, вирвані з контексту. Соціологи називають це ефектом “гучної меншості”, коли емоційний контент створює враження масового явища, якого насправді немає.
Хто і як розганяє інформаційні наративи
Експерти підкреслюють, що такі меседжі часто підживлюються дезінформаційними кампаніями, зокрема з боку російських інформаційних структур у соцмережах і Telegram-каналах. Соціолог Володимир Паніотто пояснює, що в результаті формується спотворене враження, ніби масова міграція вже відбувається, хоча реальні дані цього не підтверджують.
Страхи українців: робота, безпека і “свої без роботи”
У коментарях під дописами про мігрантів часто панують емоційні реакції: страх конкуренції на ринку праці, занепокоєння щодо безпеки та соціальних виплат. Проте дослідження малюють більш складну картину. За даними Інституту соціології НАН України:
- 61% вважають, що іммігранти сприяють розвитку країни,
- 62% — що вони збагачують культурне різноманіття,
- 58% — бачать загальну користь.
Водночас близько 30% вважають, що мігранти забирають робочі місця. Соціологічна група “Рейтинг” фіксує подібну полярність: частина суспільства бачить користь, частина — загрозу, а значна частина займає нейтральну позицію.
Чи справді в Україні зростає міграція?
Незважаючи на активні обговорення в соцмережах, офіційні дані говорять про зовсім іншу ситуацію. У 2025 році Україна видала близько 4975 посвідок на проживання для працевлаштування. Це значно менше, ніж до початку повномасштабної війни. Ось для порівняння:
- 2021 — 12,8 тис.,
- 2022 — 3,1 тис.,
- 2023 — 2,7 тис.,
- 2024 — 3,8 тис.
Отже, після 2022 року кількість трудових мігрантів помітно зменшилася.
Чому іноземців стає менше
Експерти пояснюють це складною процедурою оформлення документів, перевірками з боку МЗС і СБУ, а також загальними ризиками, пов'язаними з війною. В результаті, Україна втрачає конкурентоспроможність у боротьбі за іноземну робочу силу.
Міфи проти реальності
Експерти підкреслюють: в Україні немає програм для масового залучення трудових мігрантів. Більшість іноземців, які перебувають у країні, — це студенти, а не працівники. Соціологи зазначають, що ставлення суспільства може змінюватися в залежності від того, як цю тему висвітлюють у медіа та соціальних мережах.
Історія з крікетом у Тернополі продемонструвала, як звичайна спортивна подія може стати причиною для поширення масштабних чуток. У поєднанні з вірусним контентом у соцмережах це створює спотворене уявлення про реальність.
Проте офіційні дані та дослідження свідчать: масової трудової міграції в Україну наразі немає, а суспільні страхи часто підсилюються інформаційними хвилями, а не реальними процесами.