Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець вкотре виступив з різкою критикою роботи ТЦК. Інше питання, що на заяви Лубінця влада не реагує, а фактів притягнення працівників ТЦК до кримінальної відповідальності за кричуще свавілля з викраденням людей – катма.
Навпаки, за даними уповноваженого, кримінальне провадження вже хочуть відкрити щодо його помічника зате, що той начебто перешкоджає ЗСУ.
"Я раніше розповідав, як мій Представник в Закарпатській області Андрій Крючков викрив численні порушення з боку працівників ТЦК та СП. Але схоже, ці факти виявилися для когось надто незручними. Замість належної реакції на виявлені порушення під тиском опинився той, хто про них заговорив.
Я отримав інформацію про намір керівника ОТЦК та СП сфабрикувати проти Андрія Крючкова кримінальне провадження — нібито за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. Це вже не просто тиск. Це спроба зв’язати руки тим, чия робота — захищати права людей.
І називати речі треба своїми іменами: я вбачаю в таких діях ознаки втручання в роботу Уповноваженого та його представника з метою перешкодити виконанню службових обов’язків. Відповідальність за це передбачена ст. 344 КК України. Я прекрасно розумію, що Сили оборони потребують кадрового поповнення. Це питання нашої здатності захищати державу. Але мобілізація не дає нікому права переступати через закон і людську гідність. І скажу більше: Збройним Силам шкодять не ті, хто говорить про порушення. Їм шкодять ті, хто відправляє до війська тяжкохворих і людей, які за станом здоров’я не здатні належно нести службу.
Тому спроби змусити нас мовчати не спрацюють. На кожен факт порушення прав людини під час мобілізації я реагував і реагуватиму принципово та жорстко. Бо сильна армія починається не з безправ’я. Вона починається із закону, відповідальності та поваги до людини. У відповідь на інформаційну атаку проти нашої інституції, наведу лише кілька звернень, які отримав за останній тиждень. І запитаю: на це теж пропонуєте не реагувати?
10 липня 2026 рік. Одеса. Мобілізують 41-річного чоловіка. Доправляють до Болградського РТЦК та СП. 16 липня. Минає шість днів. Родині видають свідоцтво про його смерть. Між мобілізацією і смертю шість днів.
21 липня. 2026 рік. Черкаси. Мобілізують 54-річного чоловіка. 3 серпня його знаходять в Уманській міській лікарні. Діагнози невтішні: пневмоторакс, розрив легені та множинні переломи ребер. Від мобілізації до лікарняного ліжка — менше двох тижнів.
22 липня. Коломия. Історія 56-річного чоловіка з інвалідністю II групи. Вже 38 років він перебуває на обліку в психіатричному відділенні. ВЛК закриває на це очі і визнає його придатним до військової служби. Чоловіка направляють спочатку до одного військового підрозділу, потім — до іншого. У Дніпрі та Павлограді військові медики відмовляються його приймати.
2 серпня чоловік потрапляє до реанімації військового шпиталю. Після стабілізації стану — до психіатричної лікарні у Дніпрі.
24 липня. Одеса. Мікроавтобус збиває велосипедиста. За наявною інформацією, йдеться про автомобіль Одеського ТЦК та СП. Після цього чоловіка мобілізують. Наступного дня ВЛК визнає його придатним до військової служби.
І лише 26 липня, вже у військовій частині, лікар надає чоловікові першу допомогу та направляє до госпіталю. Діагноз: перелом трьох ребер і черепно-мозкова травма. Спочатку — «придатний». Потім — госпіталь.
1 серпня. Житомир. Мобілізують чоловіка. Під час цього, за інформацією зі звернення, працівники ТЦК та СП б'ють його 17-річного сина. Дитину. Під час мобілізації батька. У мене немає слів. У нас один ворог — Росія. І поки українські військові щодня тримають фронт, усередині країни не може бути місця свавіллю та беззаконню.
Мобілізувати тяжкохворого — це не посилити армію. Визнати придатною людину, яку потім відмовляються приймати військові медики, — це не посилити армію. Залишити після мобілізації людину з переламаними ребрами — це не посилити армію. А переслідувати тих, хто про це говорить, — взагалі неприпустимо! Сильна армія не будується на морально зламаних людях, страху й мовчанні. Вона будується на довірі, законі та відповідальності.
І якщо хтось розраховує переслідуванням змусити нас мовчати й заплющувати очі на порушення — не вийде. Ми не припинимо роботу лише тому, що комусь незручно чути правду. Навпаки — про кожен такий випадок говоритимемо ще голосніше й вимагатимемо відповідальності.
Права людини — не розмінна монета заради чиєїсь безкарності. Закон один для всіх. І жодна посада, форма чи погони не дають права на свавілля. А спроби тиснути на тих, хто це свавілля викриває, не змусять нас відступити. Вони лише зроблять нашу позицію жорсткішою: кожне порушення має отримати правову оцінку, а кожен, хто переступив закон, — відповісти за свої дії", – написав Лубінець.
Що цікаво, днями у Тернополі незаконно мобілізували Назара Кустру. Чоловік повідомив про це у Фейсбуці, тегнувши Лубінця. Чоловік продемонстрував, що мав відстрочку, однак його вкрали з вулиці, привезли в ТЦК, де тут же відстрочку скасували.
В коментарях ще один тернополянин Володимир Рабінчук додав, що його бусифікували, ігноруючи довідки, діагнози і відправили служити. "При тому я не бачив жодного лікаря і не проходив влк", – написав про беззаконня чоловік.