Підволочиський районний суд завершив справу лікаря-хірурга зі Скалатської лікарні, якого звинувачували в отриманні неправомірної вигоди. За версією слідства, медик нібито мав отримати 5000 гривень і 500 доларів за допомогу в оформленні документів для доньки жінки з інвалідністю І групи.
Проте суд не знайшов достатніх доказів того, що лікар дійсно отримав ці гроші або зловживав своїм службовим становищем для вирішення цього питання, пише 20 хвилин. Крім того, суд дійшов висновку, що в цій справі є ознаки провокації злочину.
Підволочиський районний суд виправдав лікаря-хірурга, якого обвинувачували в отриманні 5 000 гривень та 500 доларів за допомогу з оформленням інвалідності. Як розгорталися події, які докази надало слідство та чому суд не побачив у діях лікаря складу кримінального правопорушення, з’ясували «20 хвилин».
За версією обвинувачення, жінка хотіла оформити для доньки документи на встановлення інвалідності. 17 квітня 2024 року лікар, за версією слідства, вирішив за допомогу у цьому отримати гроші. На той час він працював лікарем-хірургом та завідувачем відділення за внутрішнім сумісництвом у Скалатській лікарні. Про цей випадок повідомляли раніше в Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції України.
За даними правоохоронців, під час зустрічі у приміщенні лікарні в Скалаті медик повідомив матері, що може посприяти в отриманні рішення лікарсько-консультативної комісії про направлення документів на МСЕК для встановлення її доньці І групи інвалідності довічно. За таку допомогу, за версією слідства, він попросив 1500 доларів США. Про це дізнаємося з обвинувального акту із Судового реєстру.
Як передавали кошти
Першу частину коштів — 5 000 гривень — медик, за матеріалами обвинувачення, отримав 29 липня 2024 року. Зустріч відбулася у приміщенні Скалатської лікарні. Гроші, як зазначено в обвинувальному акті, передали за сприяння у підготовці медичних документів та прийнятті ЛКК рішення про направлення їх на МСЕК для встановлення доньці жінки І групи інвалідності.
Решту — 500 доларів США — ОСОБА_5, за версією обвинувачення, медик отримав 11 жовтня 2024 року під час зустрічі у тій самій лікарні. Таким чином, загалом медик, за версією слідства, отримав 5000 гривень та 500 доларів США неправомірної вигоди.
Обвинувачення кваліфікували за ч. 1 ст. 368 КК України — одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто її надає, дії з використанням службового становища.
Що розповів медик
Сам лікар провину не визнав. У суді він заявив, що вперше жінка звернулася до нього у травні 2024 року лише за порадою щодо оформлення інвалідності для доньки. За його словами, він пояснив загальну процедуру, але жодних грошей не вимагав і не обіцяв допомогти з отриманням групи.
Медик також стверджував, що не мав повноважень ухвалювати рішення про встановлення чи продовження інвалідності, а сама ЛКК таких рішень не приймає. Він пояснив, що рекомендував жінці звернутися до терапевта та невропатолога для збору необхідних документів.
За словами обвинуваченого, наприкінці липня жінка знову прийшла до нього та просила допомогти. Після чергового роз'яснення вона нібито поклала на стіл гроші, але одразу забрала їх і вийшла з кабінету. Лікар запевняв, що не зрозумів, що відбувається, і грошей не брав.
Щодо подій жовтня він розповів, що жінка знову прийшла до нього та поклала на стіл купюри, схожі на долари. Чоловік, за його словами, відмовився їх брати, відсував її руки, однак жінка залишила гроші на столі та вибігла з кабінету. Через кілька хвилин, коли він вирішив повідомити про це правоохоронців, до кабінету зайшли поліцейські.
Лікар також пояснив, чому під час обшуку частина грошей опинилася під історією хвороби. За його версією, коли жінка кинула купюри на стіл і вибігала, вона могла зачепити папку з медичними документами, яка впала на гроші.
Обвинувачений наполягав, що нічого від жінки не отримував, грошей не вимагав і не обіцяв вирішити питання з інвалідністю її доньки. Він також заявив про провокацію злочину з боку правоохоронців та просив суд його виправдати через відсутність у його діях події і складу кримінального правопорушення.
Чому суд не погодився з обвинуваченням
Сторона обвинувачення наполягала, що провину медика підтверджує сукупність доказів. Серед них — заява жінки від 17 квітня 2024 року, в якій вона повідомила про вимагання у неї 1500 доларів за підготовку документів для подальшого встановлення доньці І групи інвалідності, матеріали негласних слідчих дій, аудіо- та відеозаписи зустрічей, а також документи щодо передачі грошей.
У липні правоохоронці зафіксували передачу 5 000 гривень. Гроші попередньо оглянули, сфотографували та вручили жінці для проведення негласної слідчої дії. За версією обвинувачення, 29 липня вона поклала ці кошти на стіл лікаря. Слідство вважало, що медик їх прийняв.
Окремо правоохоронці задокументували події 11 жовтня 2024 року. Жінка передала лікарю 500 доларів — п'ять купюр по 100 доларів. Гроші були оброблені спеціальною хімічною речовиною. Після передачі їх вилучили з кабінету медика. Під час освідування на руках лікаря також виявили плями, які світилися під ультрафіолетом.
Однак саме ці докази суд оцінив інакше, ніж сторона обвинувачення.
Щодо 5 000 гривень суд звернув увагу на відеозапис зустрічі 29 липня. З нього, на думку суду, видно, що жінка зайшла до кабінету, просила допомогти з продовженням інвалідності доньки, а лікар пояснював, до яких спеціалістів їй потрібно звернутися. Після цього вона поклала на стіл гроші, однак, як встановив суд, майже одразу їх забрала.
Суд також звернув увагу на листування жінки під час цієї зустрічі. На записі вона після розмови з лікарем пише іншій особі, зокрема: «він не хоче брати», а згодом отримує повідомлення із вказівкою дочекатися, коли вийде медсестра, і зайти «подякувати йому».
На думку суду, це ставить під сумнів версію про те, що лікар погодився отримати гроші. Крім того, 5 000 гривень після зустрічі у нього не вилучали, а доказів того, що він забрав їх собі або погодився на їх отримання, суду не надали.
Що розповіли свідки
Не переконав суд і запис розмови, який прокурор вважав підтвердженням того, що медик розумів, за що отримує гроші. Фраза лікаря про те, що «зроблять ті документи», на думку суду, сама по собі не доводить, що йшлося саме про неправомірну вигоду.
Ще більше питань у суду виникло щодо 500 доларів.
На відеозаписі від 11 жовтня, як зазначено у вироку, видно, що жінка намагалася покласти гроші на стіл. Однак лікар категорично відмовлявся їх брати: казав «Йдіть звідси», «Вже забирайтесь» та блокував її руку. Попри це, жінка залишила купюри на столі й вийшла з кабінету.
Під час огляду гроші справді знайшли на столі медика — вони лежали під медичною документацією. Проте суд звернув увагу на результати експертизи. Хоча на п'яти банкнотах виявили спеціальну хімічну речовину із зелено-жовтою люмінесценцією, на змивах із правої та лівої рук лікаря цієї речовини не виявили. Суд зазначив: якби лікар брав ці гроші в руки, перекладав їх, ховав чи тримав, відповідна спеціальна речовина мала б залишитися на його руках. Цього експертиза не підтвердила.
Окремо суд проаналізував показання працівників Скалатської лікарні. Директор закладу підтвердив, що медик був завідувачем хірургічного відділення та входив до складу ЛКК. Водночас він пояснив, що ЛКК не встановлює групу інвалідності — це робить МСЕК.
Лікарка-терапевт, яка також входила до ЛКК, розповіла, що лікар не звертався до неї з проханнями підготувати документи для дівчини. Інший медик підтвердив, що лікар міг просити пришвидшити підготовку документів, але, за його словами, це стосувалося лише робочого процесу. Жодного тиску чи впливу на рішення щодо інвалідності він не зафіксував.
Суперечності у показах заявниці
Суд також критично оцінив показання самої заявниці. Судді вказали на суперечності між її словами та відеозаписами зустрічей. Зокрема, жінка стверджувала, що після передачі грошей лікар поводився пасивно і нічого не говорив. Натомість на відео від 11 жовтня, як зазначено у вироку, видно, що він активно відмовлявся від грошей і намагався припинити ситуацію.
Окрему увагу суд звернув на її спілкування у месенджері під час зустрічі 29 липня. Суд дійшов висновку, що характер переписки не відповідає поясненню жінки про те, що вона спілкувалася лише зі своїм чоловіком. Зокрема, суд поставив під сумнів твердження, що чоловік міг писати їй повідомлення на кшталт «дочекайтесь, коли вийде медсестра, тоді зайдіть і подякуйте йому».
У результаті суд дійшов висновку, що докази сторони обвинувачення не підтверджують поза розумним сумнівом факт одержання лікарем неправомірної вигоди. Окремі докази суд визнав недостатніми, а частину — похідними від інших матеріалів.
Водночас суд звернув увагу і на обставини проведення негласних слідчих дій та поведінку заявниці. Це стало одним із ключових моментів під час оцінки версії захисту про можливу провокацію злочину.
Чи є ознаки злочину?
Суд окремо проаналізував, чи були в діях лікаря взагалі ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України. Для цього, зазначає суд, прокуратура мала довести не лише те, що медик був службовою особою і нібито отримував гроші, а й конкретно — за які дії він мав їх отримати та яким чином міг використати своє службове становище.
На думку суду, цього обвинувачення не довело. Лікар входив до складу ЛЛК, але не був її головою. Крім того, він працював хірургом, тоді як захворювання доньки заявниці належало до іншого медичного профілю. Саме ЛЛК не встановлювала групу інвалідності — комісія лише готувала та направляла відповідні документи для подальшого розгляду. Тому суд не побачив причинного зв’язку між службовими повноваженнями лікаря та можливістю допомогти жінці оформити доньці інвалідність.
Не підтвердили такого впливу й інші медики, допитані у справі. За їхніми словами, лікар, якого звинувачували в отриманні хабаря, не давав їм вказівок, не просив пришвидшити оформлення документів і не намагався вплинути на рішення ЛЛК. Не містили таких домовленостей, на думку суду, і записи аудіо- та відеоконтролю.
Суд також звернув увагу на поведінку лікаря під час зустрічей із заявницею. Спілкування між ними, його манера, інтонація та жести, за оцінкою суду, більше нагадували звичайну розмову лікаря з пацієнтом, ніж поведінку людини, яка зацікавлена отримати гроші за вирішення певного питання. Самих записів, які б підтверджували, що лікар вимагав гроші або конкретно обіцяв посприяти в оформленні інвалідності, суд не знайшов.
Кажуть, провокація
Окремо суд розглянув і версію захисту про провокацію злочину. На думку захисту, жінка діяла не просто як заявниця, а фактично за вказівками правоохоронців — неодноразово приходила до лікаря, ініціювала зустрічі та намагалася передати йому гроші, хоча сам він не демонстрував зацікавленості в їх отриманні.
У такій ситуації, зазначив суд, саме прокуратура мала довести, що провокації не було. Суд послався на практику Європейського суду з прав людини, за якою правоохоронці під час таких операцій мають залишатися пасивними спостерігачами, а не підштовхувати людину до злочину, якого без їхнього втручання вона могла б не вчинити.
Досліджуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що жінка сама неодноразово ініціювала зустрічі з лікарем, приходила до його кабінету без запрошення та просила пояснити, як зібрати документи для оформлення інвалідності доньці. При цьому, зазначає суд, на записах немає висловлювань чи натяків з боку лікаря про бажання отримати гроші.
Суд звернув увагу і на перший епізод із грошима. Після виходу з кабінету жінка пошепки сказала: «він не хоче брати, що мені робити», а згодом отримала повідомлення з порадою дочекатися моменту, коли в кабінеті нікого не буде, і «подякувати» лікарю. Це, на думку суду, суперечило її показанням про те, що вона спілкувалася телефоном лише з чоловіком.
Ще показовішою суд вважає поведінку лікаря під час другого епізоду. На відео він не залишався пасивним, а, навпаки, категорично вимагав від жінки вийти з кабінету. Попри це, вона залишила гроші та пішла.
Що вирішив суд
Суд зрештою дійшов висновку, що прокуратура не довела відсутності провокації з боку заявниці та правоохоронців. Також не довели, що лікар справді прийняв 5 000 гривень, а під час спроби передати йому 500 доларів поводився пасивно та погоджувався на їх отримання.
На переконання суду, ситуація з передачею грошей була штучно створена самою заявницею. Тому суд визнав, що без активних дій з її боку та втручання правоохоронців лікар грошей не отримав би. У діях заявниці та правоохоронців суд побачив ознаки провокації — створення ситуації, яка мала підштовхнути обвинуваченого до вчинення злочину та дозволити його зафіксувати.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, як зазначили у вироку суду, якщо захист наводить не безпідставні аргументи про можливу провокацію, саме сторона обвинувачення має довести, що підбурювання не було. У цій справі, зазначив суд, прокурор цього не зробив.
Через це суд визнав недопустимими аудіо- та відеозаписи, отримані під час негласних слідчих дій, і не міг покласти їх в основу вироку. Інші докази, зокрема показання свідків, на думку суду, також не спростували версію про провокацію і не довели вини лікаря.
У підсумку суд зазначив: прокуратура не надала достатніх та допустимих доказів того, що медик мав умисел отримати від заявниці неправомірну вигоду. Усі сумніви щодо доведеності вини, відповідно до принципу презумпції невинуватості, мають тлумачитися на користь обвинуваченого.
Тому хірурга визнали невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, та виправдали через відсутність у його діях складу кримінального правопорушення.
Після набрання вироком законної сили суд постановив скасувати запобіжний захід, який діяв щодо лікаря, та повернути заставодавцю 45 420 гривень застави. Витрати на проведення експертиз віднесли на рахунок державного бюджету.
Вирок суду може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Чи вимагатимуть компенсації?
Адвокат виправданого медика Юрій Колцуняк каже, що позиція захисту від початку полягала в тому, що обвинувачення побудоване неправильно, а гроші лікар не отримував.
— Ті доводи, які я подавав, суд взяв до уваги, — говорить Юрій Колцуняк. — Від першого дня було зрозуміло, що слідство працює невірно, як на мене. Через те і вийшов той вирок, який є.
Адвокат додає: якщо прокуратура оскаржуватиме виправдувальний вирок, захист до цього готовий. За його словами, він разом із підзахисним готовий пройти всі необхідні судові інстанції.
Щодо можливої компенсації від держави чи правоохоронних органів за час кримінального переслідування, Юрій Колцуняк каже, що наразі про це говорити завчасно.
— Ще не пройдені всі інстанції. Це буде в майбутньому, — додав адвокат. — Позиція може мінятися. Все залежатиме від того, в які суди справа потрапить і який результат буде.
Чи оскаржуватимуть в апеляції виправдувальний вирок суду, «20 хвилин» поцікавилися в Тернопільській обласній прокуратурі. На момент виходу публікації відповіді ми не отримали. Щойно прокуратура надасть коментар, опублікуємо його.