Петра Маркевича засудили до восьми років ув’язнення за жорстоке побиття, внаслідок якого загинула його дружина Віра — 30-річна мати п’яти дітей. Пізніше суд вирішив умовно-достроково звільнити його для служби за контрактом.
Проте вже 21 липня чоловік самовільно залишив військову частину. Після майже місяця розшуків його знайшли і повернули до війська. Наразі стало відомо про його друге самовільне залишення частини. Про нову втечу повідомив брат загиблої Віри, Володимир Фатхутдінов. Він розповів, що 28 вересня знайомі бачили Маркевича неподалік села Сороки, де проживають його діти. Інформацію про повторне самовільне залишення частини підтвердили журналістам у Військовій службі правопорядку та військовій частині. Маркевича знову розшукують, а родина Віри знову стурбована своєю безпекою. «20 хвилин» дізналися, чи доведеться йому відбувати невідбуту частину покарання та яку відповідальність він понесе за нове самовільне залишення.
Володимир Фатхутдінов розповів, що йому 28 вересня подзвонили знайомі і розповіли, що Петра Маркевича бачили у сусідньому селі, приблизно за 10 кілометрів, де живе рідна сестра Петра. Згодом чоловіка, за словами Володимира, вдруге помітили вже у Сороках. Там, нагадаємо, сталося смертельне побиття, там зараз проживають із рідними Петра його п’ятеро дітей.
Що і коли відбувалося
Петро Маркевич отримав 8 років ув’язнення за смерть своєї дружини Віри — 30-річної матері п’ятьох дітей.
За даними слідства, смертельне побиття сталося на очах п’ятьох дітей. Тоді наймолодшій донечці подружжя було 4 рочки, найстаршій 12, молодший із трьох синів закінчив садочок, старшому синові тоді було 11 років.
Бучацький районний суд визнав його винним в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть багатодітної матері. Апеляція залишила вирок без змін.
Однак відбувати покарання у в’язниці Маркевич не став. Коломийський районний суд звільнив його умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом. На той момент невідбута частина покарання становила 7 років 20 днів.
10 липня ухвала набрала законної сили, а вже 21 липня Маркевич самовільно залишив військову частину. Чоловіка оголосили в розшук. Майже місяць він переховувався, за даними поліції, у лісах та закинутих будівлях.
24 серпня правоохоронці знайшли його неподалік Сорок, де живе його мати. Маркевича передали представникам Військової служби правопорядку.
Але 28 вересня журналісти дізналися, що Петро Маркевич знову втік. У Зональному відділі ВСП нам підтвердили цю інформацію та зазначили, що порушника вже шукають. У військовій частині, куди лише наприкінці серпня повернули після першого СЗЧ військовослужбовця, теж підтвердили інформацію про СЗЧ.
Чи можна уникнути відповідальності
Закон передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності за СЗЧ лише для військовослужбовця, який під час воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 407 або 408 КК України. Це передбачено ч. 5 ст. 401 КК України. Остаточне рішення про звільнення від кримінальної відповідальності приймає суд, повідомляють в Міністерстві оборони.
Якщо військовослужбовець після такого повернення повторно залишає військову частину, вдруге скористатися цим механізмом звільнення від кримінальної відповідальності він не може. ДБР у своєму роз’ясненні прямо зазначає: при повторному СЗЧ досудове розслідування здійснюється у загальному порядку.
Це підтверджує і практика 2026 року. У ДБР повідомляли про офіцера, який спочатку скористався можливістю повернутися на службу без кримінальної відповідальності, але згодом двічі повторно залишав підрозділ. За повторні епізоди суд призначив йому 5 років позбавлення волі за ч. 5 ст. 407 КК України.
Що буде далі
Чи має шанс Петро Маркевич уникнути відбування покарання у колонії за вбивство дружини, за умови другого самовільного залишення частини та знову без покарання повернутися на службу? І яким далі може бути розвиток подій, ми запитали в адвокатки Олени Степанової.
Вона пояснює, що багато залежить від того, як юридично було оформлено перший епізод СЗЧ Петра Маркевича.
Якщо він був відсутній у військовій частині понад три дні, за цим фактом мали б внести відомості до ЄРДР за ст. 407 КК України. Якщо після цього Маркевич добровільно повернувся, мало б бути прийняте окреме процесуальне рішення про звільнення його від кримінальної відповідальності. За словами адвокатки, якщо такого рішення немає, повторне СЗЧ не вважається таким, що вчинене вперше.
Адвокатка зазначає: якщо за першим СЗЧ відомості до ЄРДР не вносили, тоді йдеться про другий епізод СЗЧ та невідбуту частину покарання, від якого Маркевича звільнили умовно-достроково.
Водночас, якщо інформація про перший епізод не була внесена до ЄРДР, але органу досудового розслідування стало про нього відомо зараз, такі відомості мають внести до ЄРДР. Тоді ситуація може розглядатися за першим із наведених адвокаткою варіантів.
Для прикладу пояснює: якщо за перше СЗЧ суд призначить п'ять років, а за друге — шість, остаточний строк може становити шість років із подальшим приєднанням невідбутої частини попереднього покарання. Тобто за наявності семи років невідбутого покарання загальний строк у такому прикладі може становити від восьми до тринадцяти років — залежно від рішення суду.
Водночас закон встановлює максимальний строк покарання за сукупністю вироків — не більше 15 років позбавлення волі, пояснює адвокатка.
Наразі редакція дізналася, що відомості про першу втечу Петра Маркевича із війська до ЄРДР за ст. 407 Кримінального кодексу не вносили. Ми перевіряємо цю інформацію.