Мільйони українців у Польщі звикли стежити за новинами про мобілізацію виключно крізь призму рідного ТЦК, проте тепер привід для роздумів з'явився і в самій Варшаві.
Поки українські біженці та мігранти облаштовують побут у сусідній країні, оновлені правила Варшави готують жорсткі мобілізаційні рамки для власників польських паспортів — зокрема й для тих, хто має подвійне громадянство чи роками живе за кордоном. Зокрема, українцям, які нарікають на вітчизняне законодавство, варто взяти до уваги, що у Польщі тепер мобілізації підлягають і ті, хто перебуває за кордоном.
Чим нові вимоги польського Міноборони загрожують емігрантам, як вони перетинаються з українськими реаліями та хто все ж зможе претендувати на офіційне звільнення — розповідає 0352 з посиланням на Оглядач.
Міністерство національної оборони Польщі у 2025 році внесло зміни до законодавства про військову мобілізацію. Влада пояснює оновлення необхідністю адаптувати правила до безпекової ситуації в Європі, водночас сама зміна законодавства не означає оголошення мобілізації.
Нові правила мобілізації
Оновлення польського законодавства стосуються порядку виконання військового обов’язку в разі серйозної загрози або війни. Зміни відбуваються на тлі повномасштабної війни в Україні та інцидентів, пов’язаних із порушенням польського повітряного простору.
Олексій Лютіков11:52
У чинному законодавстві Польщі військовий обов’язок поширюється на громадян країни від 18 років до кінця календарного року, в якому їм виповнюється 60 років. Для громадян, які мають звання унтерофіцера або офіцера, верхня межа становить 63 роки.
Особливу увагу привертає питання поляків, які живуть за кордоном. Місце постійного проживання за межами Польщі саме по собі не означає автоматичного звільнення від усіх обов’язків, пов’язаних із мобілізацією.
Поляки за кордоном
У разі оголошення мобілізації або війни громадянин Польщі, який проживає та працює, наприклад, у Німеччині, Норвегії чи Великій Британії, за певних обставин може отримати виклик на військову службу.
Водночас закон передбачає окремі винятки. Зокрема, від військового обов’язку звільняються особи, які через стан здоров’я визнані постійно непридатними до служби, а також вагітні жінки та люди, які здійснюють визначений законом догляд за дітьми або іншими особами.
Є й інші категорії. Від виконання служби під час мобілізації та війни можуть бути звільнені парламентарі, радники місцевих органів влади та люди, які обіймають визначені керівні державні посади. Окремі винятки стосуються працівників важливих державних установ та підприємств, робота яких необхідна для функціонування держави.
Виклик і відповідальність
У разі мобілізації або війни призов на військову службу може здійснюватися за допомогою повісток. У документі зазначаються, зокрема, ім’я та прізвище людини, її номер PESEL, адреса проживання, місце й час прибуття, а також наслідки ухилення від служби.
Неявка без поважної причини може мати правові наслідки. Польське законодавство передбачає кримінальну відповідальність за невиконання обов’язку з’явитися на службу під час мобілізації або війни. Окремо встановлено відповідальність за дії, спрямовані на постійне ухилення від військового обов’язку.
Водночас польський уряд наголошує, що зміни до законодавства не означають підготовки до негайного оголошення мобілізації. У 2025 році парламент ухвалив окремий закон про внесення змін до закону "Про оборону Вітчизни", який набув чинності 12 серпня 2025 року.
Реакція в соцмережах
Після обговорення нових правил мобілізації польські користувачі X почали активно коментувати можливість призову громадян, які живуть за кордоном. У дописах користувачі висловлювали невдоволення такими змінами та обговорювали, чи справедливо поширювати військовий обов’язок на тих, хто роками проживає за межами Польщі.