Мільйонні бюджетні підряди, відсутність державної реєстрації та реальна загроза для життя пацієнтів — медустанови Тернопільської області опинилися в центрі масштабного розслідування Національної поліції.
За даними розслідувачів NGL.media, черкаське приватне підприємство «Інфузія» (відоме за брендом «Хемотека») роками збувало українським лікарням хіміопрепарати власного виготовлення, які взагалі не мали правового статусу готових лікарських засобів в Україні.
Схема «Хемотеки»: фасовка замість реєстрації
За нормами українського законодавства, кожен готовий хіміотерапевтичний препарат мусить пройти жорстку процедуру державної реєстрації, клінічні випробування та отримання відповідного сертифіката. Проте ТОВ «Інфузія» знайшло юридичну шпарину: компанія позиціонувала свій завод у Черкасах як «онкологічну компаундінг-центр-аптеку».
Замість продажу зареєстрованого медикаменту підприємство купувало субстанції, розводило їх у розчинах за рецептом лікаря і продавало як «індивідуально виготовлені ліки». Втім, замість поштучного приготування для конкретного пацієнта «Хемотека» поставила цей процес на промисловий конвеєр і почала виходити на державні тендерні закупівлі через систему Prozorro.
Головне правопорушення полягає в тому, що закон дозволяє виготовляти ліки в аптеці лише за наявності рецепта конкретного хворого, але суворо забороняє реалізовувати такі препарати оптом для лікарень чи через держзакупівлі.
Кримінальне провадження та загроза для пацієнтів
Головне слідче управління Нацполіції відкрило кримінальне провадження за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за фальсифікацію лікарських засобів та зловживання службовим становищем.
Експерти наголошують: головна небезпека для онкохворих тернополян полягала в тому, що в разі побічних ефектів, неефективності терапії чи ускладнень від таких ліків притягнути виробника до відповідальності майже неможливо — адже юридично препарат вважався «індивідуально приготовленим розчином».
Наразі правоохоронці досліджують роль тендерних комітетів тернопільських лікарень та службових осіб, які погоджували закупівлю фармпродукції без належної державної реєстрації.