Великогаївська громада попрощалася зі своїм захисником - Михайлом Бакалюком.
Михайло народився 7 травня 1969 року у селі Кошляки, що на Тернопільщині. Та другою батьківщиною чоловіка стало село Грабовець, де багато років проживав та будував тут свої мрії.
У травні 2026 року він став на захист рідної землі, вступивши до лав Збройних Сил України. Михайло віддано виконував свій обов'язок, виявляючи стійкість та мужність.
Проте військова служба для чоловіка була короткою, оскільки розпочалася важка боротьба за власне життя та здоров'я. Далі були місяці тривалого лікування — спочатку в госпіталі у Києві, а пізніше в Івано-Франківську. Михайло до останнього виборював свій шанс на одужання.
На жаль, серце воїна, зболене тривогами, болем та переживаннями за долю країни та родини, не витримало і зупинилося.
Огорнута скорботою та осіннім холодом, Великогаївська громада навколішки зустріла свого захисника вдома. Жалобний кортеж «На щиті» повільно проїхав селами, де кожен схиляв голову у глибокій пошані. У рідному Грабівці вздовж центральної вулиці живим коридором, тримаючи в руках квіти та запалені лампадки, вишикувалися люди. Спільною молитвою та з невимовним сумом колона пройшла до будинку воїна, де отець-декан Михайло Піняга відправив панахиду. Чин похорону розпочався у храмі Покрови Пресвятої Богородиці, де у численному супроводі священників, молитва за душу новопредставленого захисника здіймалася до неба.
Військові постріли на цвинтарі сповістили, що до останнього подиху, вірний військовій присязі, віддав своє життя ще один захисник.
"Висловлюємо щирі співчуття родині, усім рідним і близьким Михайла. Разом із вами сумують друзі, сусіди, знайомі, побратими та вся громада.
Вічна пам’ять і Царство Небесне!", – йдеться в повідомленні громади.