Корвети «Луцьк» та «Тернопіль» – серед заблокованих українських кораблів у Криму. Судна близькі нашому регіону не тільки назвами. Серед тих, хто нині опинилися в облозі, чимало вихідців із Західної України. Є вони і на кораблях, і в сухопутних військовий частинах.
Журналістам програми «Огляд тижня» (щонеділі о 21.00 на телеканалі ZIK) вдалося поспілкуватися з родичами військових, які зараз служать в Криму.
Тернополянка Катерина Мельник вже півроку служить у береговій охороні міста Сімферополя. До Криму 29-тирічна жінка переїхала, коли розформували Тернопільську артбригаду. Удома залишилась 8-річна донечка, та навідатись до неї мама зараз не може. Частину, де служить Катерина, заблокували російські солдати. Нині у її бригаді лише десять жінок. Але усі вони облогу терплять по чоловічому.Михайло Мельник, батько військовослужбовця Катерини Мельник, розповідає: «Старається нас підбадьорити. Ну бачачи інформацію, яку виносять ЗМІ, те що ми чуємо, бачимо по телебаченню не все складається так як вона говорить, що в них все добре».Батьки за Катерину хвилюються. Завжди поряд тримають телефони, аби не пропустити жодного дзвінка.
Постійним місцем дислокації корвету «Луцьк» до останніх подій був Севастополь. Нині судно, як і багато інших, заблоковане бойовими кораблями Чорноморського флоту Російської Федерації. Вихід з бухти перекритий, вибратися з місця дислокації майже дев’яносто членів екіпажу не можуть. Однак військові намагаються не падати духом, розповідають волинські священики, які цими днями не без перешкод дісталися до судна.Валентин Марчук, протоієрей голова інформаційно-просвітницького відділу Волинської єпархії УПЦ розповів: «Коли подорожували і в’їжджали у Крим, побачили два пости особливих, люди з автоматами, озброєні. Я так і до кінця не міг зрозуміти, до кого вони належать. Але бачачи священиків, ставились доволі гарно. Нас пропускали скрізь, питали, яка ж ціль? Звичайно, їдемо молитися. Бачили багато танків, БТРів».Щоб потрапити до українських вояків, довелося кілька годин провести між військовою частиною і озброєними силовиками, які оточили й заблокували українців. 2004 року Валентин Марчук освячував корвет «Луцьк». Каже, ніколи б не повірив, що через десять років приїде сюди піднімати бойових дух військовослужбовцям.«Ви не бачили радість молодих юнаків, навіть радість командира Сергія Володимировича. Він казав, що батюшка, я не вірив, що у вас стільки сміливості, що ви покинете сім’ї, і саме ви, не політики, а ви нас підтримаєте», – розповідає Валентин Марчук, протоієрей голова інформаційно-просвітницького відділу Волинської єпархії УПЦ.«Годували» молитвою сім українських військових кораблів, каже священик. Він спілкувався і з особовим складом кораблів «Хмельницький» та «Донбас».
На корветі "Луцьк" все спокійно. І хоча зброї ніхто не застосовує, психологічний тиск є: над суднами кружляють вертольоти, екіпажі постійно провокують.У родині Баранів з Луцька усі без винятку чоловіки носили військові однострої. Тож питання, чи служитимуть сини в армії, а хлопців тут аж троє, навіть не обговорювали.Їх матір, Тетяна Баран, зазначила, що «раніше такого страху, як зараз не було. Ми відпускали своїх дітей в армію, я вірила в це, вернеться дитина жива і здорова».
Віктор Баран, батько, хвилюється за дітей: «От в мене син середульший був у пограничних військах, той у морфлоті був. А тепер – сам піду, но сина не віддам».
Тетяна Баран теж занепокоєна останніми подіями в Криму: «Там же ж діти! Їх не можна в такій важкій ситуації залишити. Я прошу наш уряд зробити все, щоб там був мир! Щоб не стріляли, щоб не було другого Майдану, щоб не плакали мами».Батько Катерини, Михайло Мельник, в минулому теж військовий. Для нього поняття зрадити присязі - річ не припустима. Та сьогодні теж хвилюється за доньку. Хоча впевнений, вона захищатиме український народ до останнього.
«Я сам донецкий. А здесь проживаю. Ребенок родился здесь, уже вырос. Скажем, то что заявляют СМИ, то что бандеровцы захватили там Крым, и пятое, десятое. Если они считают что моя дочь - бандеровка і служит защищая кримчан, то я горжусь своей дочерью», – каже Михайло Мельник.