Я пишаюся, що в мене є ти. Катя, 2 кл. Навіщо ти дозволяєш розлучення - це не по-божеськи. Галя, 3 кл. Ми тебе розуміємо світліше, ніж дорослі... Гарік, 2 кл. Я ще маленька, вчусь у третьому класі, гріхів поки нема, але збираються. Єва, 3 кл. Як важко жити деревам в місті! Віта, 4 кл. Ти послав мене в це життя, яким сам незадоволений. Ярик, 4 кл. Батьки - це наш біль. Владик, 1 кл. Ти знаєш, я так всім вірю, вірю... Олег, 1 кл. Я не хочу у світ дорослих, там все неправда. Андрій, 4 кл. Коли казку читають, вона - правда. Ніна, 2 кл. Господи, не помирай, будь ласка, бо на Землі почнеться таке... Ася, 2 кл. Ну ось, дивися, ми вчимося, вчимося, а навіщо нам так страждати, якщо ми все рівно помремо, і знання наші пропадуть. Федя, 4 кл. Господи, ось Ти придумав гроші, а в нас вдома їх нема. Шурік, 3 кл. Так. Я придумав для тебе нову молитву. «Дай, Боженько, всім мамам на світі посмішку, а татам дай добрий голос, і всім живим істотам на Землі дай їжу, а ще дай Собі міцного здоров’я, щоб ти міг нам все це дати». Кузя, 2 кл. Людину ти придумав чудово, а ось із зубами його ти недопрацював. Це ж треба, 32 рази ходити до лікаря! Вася, 2 кл. Пишу Тобі з інтернату. Інтернат – це місце, куди відсилають дітей за погану поведінку батьків. Арія, 4 кл. І навіщо Марія Іванівна обігнала моє дитинство? Я би дружив з нею. Артем, 2 кл. Як це страшно, якщо може не наступити завтра. Левко, 1 кл. Неправильно це, Господи. В дитячі садочки треба віддавати старих. Вони би там веселилися, гралися, їли, пили, спали. Вихователька водила би їх на прогулянку, ввечері за ними приходили би діти. Іра, 4 кл. Ну чому Ти так часто п’єш з моїм татом? Він завжди, коли піднімає келих, кричить «Ну, з Богом!» Саша, 3 кл. Тобі не здається, шкода, що на землі нема церков для собак. Адже любов до собаки не буває нерозділеною. Роберт, 4 кл. Знаєш, хоч мені іноді здається, що душі в мене нема, але іноді вона все ж таки поболює. Роман, 2 кл. Від любові не помирають. Від любові просто не живуть. Георгій, 3 кл. Але ж я кожної секундочки помираю! Паша, 1 кл. Квіти в Тебе вийшли краще, ніж людина. Галя, 4 кл. Як шкода, що все минає. Сергій, 3 кл. Не бійся, Господи, я з Тобою! Андрій, 1 кл. Мені здається, що ти забираєш найкращих і талановитих раніше до себе тому, що вони Тобі також подобаються. Остап, 3 кл. Ось я народився, обдивився, а світ вже такий жорстокий, злий. Андрій, 4 кл. Зроби мене вітром, щоб я мандрував по верхівках дерев! Славік, 3 кл. Ти колись ділив курячу ніжку на шість частин? А ми так обідаємо усією сім’єю. Віра, 1 кл. Я поганий, але нехай кине в мене каменем той, хто гарний. Тільки чур, Ти не кидайся. Андрій, 4 кл. Розлучення – це похорон сім‘ї. Оля, 4 кл. Я Тебе поважаю за віру в людину. Ігор, 3 кл. Старі – це втомлені діти. Андрон, 4 кл. Якби Ти знав, як мене дорослі затягали по буднях! Льолік, 3 кл. Щоранку я ховаю вчорашній день, адже він пішов від мене назавжди. Аркадій, 3 кл. Кажу по секрету: коли я бачу самотню жінку, мені буває за Тебе соромно. Армен, 4 кл.