Вони - уособлення досвіду й часу. У їхніх очах - глибина, оптимізм і краплі зневіри. У їхніх словах - неприхована правда, різка, наче вчинок. А їхні рухи нагадують юним, що юність - не вічна.
Вони зміряли місто мільйонами кроків. Вони працюють тут десятки років. Вони не перестають дивуватися світу - бо світ такий непередбачуваний.
Ця зустріч - не випадкова. Їм є що розповісти. В них тільки замало сили, щоб стояти в тролейбусі. І замало життя, щоб чекати соціальну маршрутку.
Ця зустріч - не випадкова. Їм є що розповісти...
Колись давно тут так само росла агава, гуляла молодь, лунала музика. Вони - пам'ятають.