У ніч на 14 січня відзначають початок нового року згідно з Юліанським календарем. А також свято Василія Великого та Обрізання Господнього.
Василія називають Великим через його служіння Богові, знання Господньої науки та любов до Всевишнього. Отець Олег Харишин каже, таких людей треба пам’ятати та наслідувати, повідомляє Інтб.
«Як він міг відважно свідчити Христову Євангелію, власне, оповідається, що він перед цісарем Валентою, того часу, встав, розумно його скритикував, оскільки він був аріянин. Тобто, він не боявся переслідувань, гонінь, що його можуть вбити, відправити на заслання. Якщо ми хотіли би почати новий рік, то, власне, повинні взоруватися на його постать. У тому, як він жив і що він робив, щоби той рік був успішний треба дивитися на святого Василія Великого і вчитися в нього любові до Господа Бога», – каже прес-секретар Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ Олег Харишин.
Обрізання Господнє теж відзначають 14 січня, розповідає священнослужитель, це день, коли Христос виконав давній юдейський закон. Тоді ж він отримав ім’я, яке ознаменувало початок його місії, як відкупителя людського роду. Тому і святкувати цей день потрібно відповідно.
«Коли ми себе питаємо, яка найдосконаліша форма святкування будь-якого торжества церковного – це є участь у святій літургії. Тобто, коли ми не йдемо, сідаємо за стіл тільки з родиною, а в першу чергу припадаємо, приходимо до Божественної трапези. І, отже, Богові кажем: «Господи, щось відбулося в цей день, знаменитого в твоєму житті. Сподоби мене і допоможи мені це зрозуміти. Навчи мене те, що я маю пізнати в цей день в тому святі», – зазначає отець Олег.
Що ж до Старого Нового року, то це ще одна можливість підсумувати 2014-й. Хоч він був складний, але потрібно, каже отець Олег, зробити правильні висновки, щоб змінити рік прийдешній.
«Не через святе життя кожного українця стаються ті прикрі події в нашому житті. Ті події, які стаються свідчать про те, що нам бракує Господа Бога в нашому серці, кожному зокрема, з особисто. Не тому, що хтось такий поганий, а тому що дуже часто я є не до кінця побожний, не до кінця шаную Господа Бога, і вмію з ним спілкуватися. І, власне, це зло приходить до нашого життя, ці випробовування ми маємо».
А на передодні згаданих свят, 13 січня, українці вшановують постать Меланії Римлянки, в народі кажуть – Меланки. Люди влаштовують театралізовані дійства, жарти та вертепи. На Тернопільщині особливо гучно свято Меланки відзначають у селі Горошова Борщівського району. Беруть участь у дійстві майже всі жителі околиці, приїжджає чимало туристів. Театралізовані вистави тривають впродовж ночі і до обіду наступного дня. Цього року, за словами сільського голови святкувати також будуть, однак дещо скромніше, в силу подій в країні.