Євген дружив з Олегом з дитинства. Хоча, як згадував у суді сусід Володимир, Олег як старший не раз безпричинно ображав на 5 років молодшого товариша, і той з плачем втікав додому. Але наступного дня хлопці знову гралися разом. Коли подорослішали, їхні дороги розійшлися: Олег потрапив за грати. Але шляхи їх таки перетнулися і та зустріч стала для давніх товаришів фатальною: їх згубив “зелений змій”.
26-річний Євген самотньо проживав у батьківській хаті в рідному Ладичині Теребовлянського р-ну. Коли на початку квітня 2013 року до нього несподівано приїхав товариш дитинства. Господар ніде не працював, перебиваючись тимчасовими заробітками, тож і грошей великих не мав. Проте Олег красномовно потряс перед ним тугеньким гаманцем.
– Ходімо десь посидимо, музику послухаємо, з гарними дівчатами поспілкуємось, – запропонував він.
Женьку не треба було двічі просити. Він одразу погодився, накинув іржавий замок на трохи перекошені двері хати, і хлопці, весело перемовляючись, попрямували до місцевого бару, причому дорогою запросили ще одного знайомого. Випили пива в одному барі, потім перекочували в інший «заклад» і лише під вечір нарешті зібралися додому. Запасливий Олег не забув по дорозі купити чергову пляшку горілки. Варто зазначити, що він уже встиг відбути покарання.
У хаті Євгена трійця насамперед відкоркувала і вкотре випила по «пару крапель». Після того односелець влігся спати у вітальні на дивані, а господар із гостем увімкнули телевізор. Осоловілий Женька невдовзі заснув.
Тим часом зголоднілий Олег вирішив пошукати щось поїсти. Однак на кухні не було навіть хліба, та раптом побачив макарони. Довго не думаючи, налив у сковорідку води і поставив її на вогонь. Гамір на кухні розбудив господаря. Євген, похитуючись, зайшов у кімнату.
- Що це ти надумався куховари, - жартома звернувся до друга.
- Я жерти хочу, самою горілкою ситий не будеш. Ти міг би й сам щось приготувати, я ж пляшку купив, - зло відповів той.
Господар промовчав, повернувся до плити і помітив, що Олег варить макарони у тефлоновій сковорідці.
- Навіщо ти взяв цю пательню? Давай переллю у каструлю, покриття зіпсуєш, - запропонував він.
– Що ти бурмотиш, як баба, і трусишся над дурною сковорідкою. Нічого з нею не буде, – огризнувся гість.
Та Євген пропустив його репліку повз вуха і перекинув макарони в каструлю. Це чомусь не на жарт розлютило друга дитинства, і він щосили вдарив товариша кулаком у плече. Від несподіванки Женька впав на підлогу, ще й вдарився головою об пічку. Але це не зупинило п’яного галабурдника. Олег схопив залізний совок, яким підкидають вугілля у піч, і щосили почав ним бити друга по голові.
Почувши жахливі крики, прокинувся і на кухню прибіг сусід, але, побачивши криваву сцену, втік із хати. Натомість Женька, намагаючись ухилитися від ударів і встати, схопився за край стола, пише Номер один. Тут йому під руку потрапив ніж. Усе сталося миттєво: Олег саме замахнувся на товариша, та побитий першим завдав удар – лезо увійшло в живіт. Нападник похитнувся і повільно, мов у кіно, впав.
Переляканий Євген обхопив друга за плечі, приклав до рани рушник.
- Потерпи, не вмирай! – просив він товариша дитинства і щодуху побіг до сусіда. – Виклич «швидку», - прохрипів з порога.
Той зателефонував сільській фельдшерці. Утім, коли жінка оглянула потерпілого, Олег був уже мертвим.
Під час слідства і в судах різної інстанції вбивця не з власної волі чесно визнавав свою провину, але наполягав, що вбивати друга не хотів, адже сам від нього захищався. Зважаючи на всі обставини справи, апеляційний суд Тернопільської області перекваліфікував дії обвинуваченого з умисного вбивства (ч. 1 ст. 115 КК) на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, що призвело до смерті (ч. 2 ст. 121 КК) та змінив міру покарання, призначивши замість восьми, п’ять років тюрми. Рік Євген уже відсидів у слідчому ізоляторі…