Свято Покрови відоме і віруючим людям, і тим, які християнами та прихожанами якось церковної парафії себе ніколи не вважали, бо ж його історичні корені губляться у віках.
Сьогодні цей день пов’язують із святом українського козацтва, адже згідно легенд і переказів козаки не вирушали у жоден важливий бій без молитви про заступництво до Богородиці. Це свято є щорічним спалахом національно-патріотичного духу нашого краю, до нього приурочують цілу низку культурно-масових дійств і гулянь фольклорно-історичного характеру. Із святом пов’язано чимало народних звичаїв та прикмет, зокрема: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». Відомо також, що у давнину дівчата на свято Покрови просили Богородицю про щасливе заміжжя, а саме від дня Покрови до Пилипівки у церквах давали шлюби молодятам. А ще, свято Покрови ― 14 жовтня ― вважалося у народі перехідним від осені до зими днем, неофіційним початком зими.
Як повідомляють давньохристиянські та історичні джерела, свято відзначається на честь події, що відбулася цього дня у Візантії в X столітті. Імперія у цей час вела війну із сарацинами. Константинополю загрожувала небезпека. Здавалося, становище його захисників уже безнадійне, якби не сталося дива. Вранці 14 жовтня 910 року святий подвижник Андрій Юродивий, що молився цілу ніч у Влахернському храмі, побачив у небі над містом Матір Божу із сонмом святих. Богородиця опустила додолу омфор (широкий шарф) та накрила ним християн. Підбадьорені небесною підтримкою греки-християни перемогли сарацинів.
Як же сьогодні ставиться церква до цього свята, як його вшановує, та на які його аспекти радить зважати молодим людям, запитую священика Храму Святого Йосафата о. Андрія Пиптика.
«Справді, історичне підґрунтя свята надзвичайно глибоке. Князь Ярослав Мудрий у 1036 році розбив печенігів. Із вдячності до Бога та Його Пресвятої Матері збудував у Києві собор святої Софії і храм Благовіщення на Золотих Воротях. У 1037 році у церкві Благовіщення він віддав увесь народ під опіку Божої Матері і таким чином Богородиця стала офіційною Заступницею, Покровителькою та Царицею нашого народу. До неї в тяжкі хвилини зверталися наші князі і їхнє військо. А 30 травня 1947 року Українська Повстанська Армія проголосила празник Покрову своїм офіційним святом.
Хоча історія цього свята сягає навіть Давньої Греції, схоже, що зараз воно домінує тільки на теренах України. У результаті накладання в минулому християнських свят на язичницькі, сьогодні існує реальна загроза спалаху неоязичництва в Україні. Церква просто змушена приймати з цього приводу радикальну позицію», - застерігає о. Андрій при згадці про давні традиції. – Тому передусім хотілося б звернути увагу людей на духовну основу свята Покрови Святої Богородиці. Церква її вшановує як найбільшу заступницю у будь-якій напасті та в найлихішій годині. У посланні до Якова читаємо: «Молитва праведника спасе недужого». Немає жодної людини, праведнішої за Діву Марію, тому саме її молитви за нас і її заступництво вважаємо наймогутнішими. Східна Церква виділяє три найбільші привілеї Пресвятої Богородиці: її богоматеринство, її вседівицтво і її заступництво за нас перед Богом. Якраз цей третій привілей Божої Матері найбільше припав до серця нашому народові. Його і вшановуємо.
З нагоди цього свята 8 жовтня 26 чоловік із нашої парафії здійснили похід до Зарваниці, щоб віддати шану Пресвятій Богородиці. А наша молодіжна спільнота «Знамення», яка знаходиться під особливим покровом Діви Марії, саме на свято Покрови відзначатиме цього року свою 13-ту річницю. Напередодні свята організовуємо молодіжні нічні чування. Запрошуємо на них усіх бажаючих!