Сьогодні — шлюб. А завтра? На жаль, буває так, що з часом у стосунках подружньої пари наступає крах, спільне життя стає тягарем і не має майбутнього. За даними Головного управління статистики у Тернопільській області, за перше півріччя 2011 року було зареєстровано 3066 шлюбів та 447 розлучень. До церковних судів також надходять звернення щодо уневажнення шлюбу. Як діяти тим подружжям, які навколішки перед Богом, рідними, поклавши руки на Євангеліє, присягалися у любові, вірності, чесності, одне одному аж до смерті? Отож, за яких умов Церква визнає недійсність вінчання, що включає процес уневажнення шлюбу та як не призвести до нього подружній парі розповів протоієрей Анатолій Зінкевич, настоятель УПЦ КП Свято-Троїцького духовного центру.
— Що таке церковне розлучення?
— Існує інший термін «уневажнення шлюбу», тобто визнання його недійсним, таким, що не відбувся. «Церковне розлучення» або «Церковний розвід» сприймають для себе люди, таким чином, помилково прирівнюючи його до розірвання шлюбу державними органами РАЦСу. Церква вважає шлюб нерозривним таїнством любові між чоловіком і жінкою. У Святому Письмі сказано: «Те, що Господь з’єднує, того людина хай не розлучає».
— У яких випадках Церква дозволяє уневажнення шлюбу?
— Розірвання шлюбу Церква визнає у випадку смерті одного з подружжя. Заради того, що людина слабка, немічна, заради того, щоб вона не вела гріховного життя, їй дається благословення на повторне вінчання. Існує ще така вагома річ, коли одна половина заподіяла зраду іншій, приховала свої психічні чи фізіологічні хвороби. Тоді це дає право потерпілій стороні, базуючись на фундаментальних доказах, підтвердженнях, розірвати Святе Таїнство шлюбу. Церква дотримується правила: «Якщо Бог до нас милостивий, то чому ми повинні бути більш строгими суддями за нього?».
— Чи довготривалий процес визнання шлюбу недійсним? Як він відбувається?
— Справи розірвання шлюбу розглядаються в судах Єпархальних управлінь, у складніших випадках звернення надходять до Київської Патріархії. Такий процес може тривати від 2-3 тижнів, залежно від причин уневажнення Святого Таїнства вінчання. Я ставлю за правило навернути людей до сім’ї, допомагаю зрозуміти подружжю помилки, виправити їх, усвідомити, що в більшій чи меншій мірі винні вони обоє, а не пришвидшити систему уневажнення.
— Скільки відсотків подружніх пар прагнуть отримати розірвання шлюбу?
— У західних регіонах нашої держави 100 % тих, хто створив сім’ї, 98-99 % брали заразом і церковний шлюб. На сотню шлюбів в Україні припадає близько 40 розлучень.
— Як гадаєте, чому статистика уневажнення подружжя така невтішна на сьогоднішній день?
— Молоді люди, погарячкувавши, не знаючи і не задумуючись, що таке шлюб, легковажно йдуть під вінець. Подружні пари далеко не завжди розуміють, чого варто уникати, а чого дотримуватися. Відбувається все це тому, що у нас втрачена духовна практика, зокрема, починати день з молитви, жити по-Божому. Місто стало широкою панорамою неконтрольованих дій. Сьогодні жінку сприймають як сексуальний об’єкт, а не берегиню домашнього вогнища.
Не дивлячись на те, що ми говоримо про Україну як про побожно-християнську державу, це далеко не відповідає дійсності: народ вибирає собі владу, яка мало думає про християнізацію українського суспільства.
— Після скількох років спільного подружнього життя зазвичай звертаються за розлученням?
— Як правило, після 3-5 років одруження люди звикли одне до одного, але порозуміння знайти важко. Оскільки більшість сьогодні шлюбів відбуваються хаотично, необдумано, згодом постає проблема побуту «немає де жити», особливо це спостерігається в містах. А причина такого явища — нетерпіння молоді.