Один рік навчання на контракті у передових вузах столиці сьогодні коштує приблизно від 36 до 88 тисяч гривень, а бакалаврат обійдеться у кількасот тисяч. Знайти таку суму грошей за декілька місяців до вступу вдається не кожному. А ось відкладати потроху протягом кількох років під силу більшості родин. Зробити це можна різними методами. Хтось обирає звичайний депозит або купує державні облігації, хтось тримає заначку у валюті, інші оформлюють накопичувальний поліс, який пропонує страхова компанія. Нижче у статті ми розглянемо чотири способи, як зібрати капітал на навчання й розберемо, кому який варіант підійде найбільше.
Стратегія 1. Банківські депозити
Депозит це найзрозуміліший спосіб відкласти гроші. Ви кладете суму в банк і поступово отримуєте відсотки. Забрати кошти можна будь-коли, щойно вони вам знадобляться. Навіть якщо банк збанкрутує, вкладнику повернуть до 600 тисяч гривень (держава). Але є й слабка сторона, яку варто врахувати. Ціни нерідко ростуть швидше, ніж фінустанова нараховує відсотки по гривні. Виходить так, що сума на рахунку більшає, а реально купити на неї можна вже менше. Долар чи євро на депозиті приносять усього 1-4% на рік, тож від знецінення вони рятують лише частково. Такий варіант добре працює, коли до вступу лишається рік-два. Гроші на той момент уже зібрані, тому головне завдання просто зберегти їх.
Стратегія 2. Державні облігації
Облігації внутрішньої державної позики, або ОВДП, це коли ви позичаєте гроші державі, а вона повертає їх з відсотками. Звучить складно, але насправді все простіше. Придбати їх можна навіть через банківський застосунок. Розраховані облігації на тривалий період, орієнтовно три-сім років. У продажу є випуски з різними датами повернення коштів, тому ви можете підібрати такий, щоб виплата прийшла саме до вступу дитини у виш. Чим вони виграють у депозиту? Дохід тут переважно більший, а повернення вкладеної суми гарантує сама держава. Через це ОВДП добре підходять як основа накопичень на середній строк. Такий варіант добре працює, коли до вступу лишається від трьох до семи років і є час спокійно дочекатися виплати.
Стратегія 3. Накопичувальне страхування
Цей спосіб працює інакше за депозит чи облігації. Тут ви не просто відкладаєте гроші, а водночас страхуєте життя і здоров'я. Як це працює: ви робите однакові внески щороку, а до потрібного віку дитини отримуєте всю накопичену суму назад. Якщо з батьками станеться щось серйозне (важка хвороба, інвалідність, втрата життя), страховик продовжує сплачувати внески замість батьків. Дитина все одно отримає всі гроші у визначений момент. Є тут і захист самої дитини. Якщо вона травмується або захворіє, родина отримає грошову компенсацію на лікування. Серед українських страховиків такий продукт надає TAS Life. Цей варіант добре працює на довгу дистанцію. Чим раніше родина починає відкладати, тим спокійніше йде накопичення, адже потрібну суму ви збираєте маленькими частинами за багато років, а не шукаєте все одразу перед самим вступом.
Стратегія 4. Валютна “заначка”
Це найпростіший спосіб з усіх. Частину грошей родина тримає в доларах або євро: готівкою вдома чи на валютному рахунку в банку. Заробити на цьому не вийде, та головне завдання тут інше. Поки гривня дешевшає рік за роком, валюта тримає свою вартість, і відкладена сума не тане. Але є й зворотний бік. Сто доларів, які ви відклали сьогодні, через десять років так і лишаться сотнею доларів, а світова інфляція потроху з'їдає навіть їх. Готівка вдома ще й під ризиком, бо її можна пошкодити чи втратити, і ніхто цих грошей не поверне. І найважливіше, якщо з батьками щось станеться, поповнювати ці “припаси” буде нікому. Такий варіант добре працює як доповнення до інших інструментів, а не як основа. Невелика валютна подушка поряд з рештою стратегій додає родині спокою.
Не тримайте все в одному місці
Найнадійніше розподілити суму між двома-трьома способами одразу. Депозит зручний, коли до вступу лишається рік-два і сума вже майже зібрана. Облігації підходять на середній строк, від трьох до семи років, бо дають вищий відсоток за вклад. Накопичувальне страхування ТАС Лайф беруть, коли відкладають з раннього віку: воно збирає капітал багато років і водночас захищає дитину, якщо з батьками щось трапиться. Валюту тримають окремо, невеликою сумою, щоб вберегти частину грошей від падіння гривні. Тож, поділіть суму, яку плануєте зібрати на навчання, між цими способами. Тоді навіть якщо гривня просяде чи ціни підскочать, ви не втратите всі накопичення разом.
Вступ дитини до вишу здається далеким, аж поки не настає раптово. Дайте собі запас часу, і потрібна сума збереться сама собою, без поспіху й позик.
