Сучасні технології вирощування соняшнику неможливо уявити без застосування гербіцидів. Ефективний контроль бур'янів дозволяє зберегти до 40–60% потенційної врожайності культури, адже у критичний період конкуренції втрати врожаю можуть перевищувати 50%. Водночас будь-який гербіцид, навіть селективний, є фізіологічно активною речовиною, яка певною мірою впливає не лише на бур'яни, а й на культурну рослину. Саме тому поняття гербіцидного стресу набуває дедалі більшого значення у сучасному рослинництві, а особливо у вирощуванні гібридів соняшнику.
Гербіцидний стрес — це комплекс фізіолого-біохімічних змін, що виникають у рослині після впливу гербіциду. Навіть за повного дотримання регламентів застосування соняшник витрачає частину енергії не на ріст і формування врожаю, а на детоксикацію діючої речовини та відновлення клітинного метаболізму. Особливо це проявляється у фазах від 2 до 8 справжніх листків, коли інтенсивно формується листковий апарат і коренева система. Але саме ця стадія - оптимальна для внесення страхових гербіцидів - Гранстару чи Євро-Лайтнінгу.
Основою гербіцидного стресу є порушення фізіологічних процесів. Після потрапляння діючої речовини в тканини рослини активізується утворення активних форм кисню, що призводить до розвитку окиснювального стресу. У відповідь рослина запускає систему антиоксидантного захисту, синтезує ферменти детоксикації (зокрема глутатіон-S-трансферази та ферменти системи цитохрому P450), однак на це витрачаються значні енергетичні ресурси. Саме тому після гербіцидної обробки нерідко спостерігається тимчасове уповільнення росту навіть за відсутності видимих симптомів пошкодження.
Інтенсивність прояву гербіцидного стресу визначається одночасною дією кількох факторів:
* діюча речовина та її норма внесення;
* фаза розвитку соняшнику;
* генетична стійкість конкретного гібриду;
* температура, забезпеченість вологою та інтенсивність сонячної інсоляції;
* сумісність гербіциду з іншими препаратами у баковій суміші.
Найбільш небезпечними є випадки, коли гербіцидний стрес накладається на інші стресові фактори — посуху, низькі нічні температури, дефіцит елементів живлення або пошкодження шкідниками. За таких умов навіть селективні препарати можуть викликати хлороз, антоціанове забарвлення листків, деформацію пластинок, пригнічення розвитку кореневої системи та затримку росту рослин. В окремих випадках відновлення триває 10–20 діб, що безпосередньо впливає на закладання продуктивності кошика.
Окрему увагу слід приділяти післядії гербіцидів. Залишкові кількості окремих діючих речовин у ґрунті можуть негативно впливати на соняшник навіть у наступних сівозмінах. Швидкість їх розкладання залежить від вологості, температури, кислотності ґрунту та активності ґрунтової мікрофлори. Особливо обережно необхідно планувати сівозміну після застосування препаратів із тривалим періодом ґрунтової активності.
Для зменшення негативного впливу гербіцидного стресу доцільно застосовувати комплексний підхід:
* проводити обробки лише за оптимальних погодних умов (окремі для кожної діючої речовини);
* суворо дотримуватися рекомендованих фаз розвитку культури;
* уникати перевищення норм витрати та несумісних бакових сумішей;
* забезпечувати рослини збалансованим живленням, особливо мікроелементами;
* після стресових обробок використовувати антистресові препарати, амінокислотні комплекси або біостимулятори, які прискорюють відновлення фотосинтетичного апарату та кореневої системи. Препарат мікродобриво Євростім Основа від Євросем - сильний комлекс мікроелементів та амінокислот, які спеціально розроблені для зняття післягербіцидного стресу.
Наукові дослідження на полігоні Поле Знань свідчать, що своєчасне зниження рівня гербіцидного стресу дозволяє швидше відновити інтенсивність фотосинтезу, активність ферментів та накопичення сухої речовини, що безпосередньо впливає на реалізацію генетичного потенціалу сучасних гібридів соняшнику.
Таким чином, гербіцидний стрес є невід'ємною складовою сучасної технології вирощування соняшнику. Повністю уникнути його неможливо, однак грамотний вибір гербіциду, дотримання технології внесення та застосування фізіологічно обґрунтованих антистресових заходів дозволяють мінімізувати негативний вплив на рослини та забезпечити максимальну реалізацію врожайного потенціалу соняшнику чи будь-якої іншої сільськогосподарської культури.
