«Мрія одна – повернутися додому і побачити дітей» – тернопільський танкіст, який служить в зоні АТО

Донбас. Гул від танкових двигунів було чути за декілька кілометрів. Хвилин за 5 на горі з’явилася перша бойова машина. За нею друга, третя, четверта… Колона військової техніки рухалася польовою дорогою в бік річки.

Як виявилося, підрозділ було піднято за “тривогою” і наказано вийти у визначеному районі де виявлено підрозділи терористів. Поки танковий підрозділ висувався у бік річки, у найвужчому місці військові інженери вже завершили встановлювати міст. Одна за одною бойові машини долали водну перешкоду, і , без зупинки, рухалися далі. Приблизно в кілометрі від переправи колона наткнулася на засаду і зав’язався бій. Танки розвернулися у бойові порядки по фронту і без зупинки почали переслідувати противника. Коли закінчився боєкомплект, один за одним вони почали виходити з бою прикриваючи один одного. В цей час у тилу почувся гул двигунів іншої танкової колони, яка отримала наказ вийти на підкріплення своїм побратимам. Як тільки танкісти, котрі щойно вийшли з бою перетнули річку і відійшли у напрямку лісу, водну перешкоду вже долав інший танковий підрозділ. Бойові машини так само швидко форсували річку, виявили противника і почали його переслідувати. За пів години, знищивши залишки бойовиків танкісти так само чітко і швидко, як попередній підрозділ поверталися до місця постійної дислокації. Такі завдання у бойових умовах хлопцям доводилося виконувалися дуже часто, тому не дивно, що цього разу будь-яка ввідна виконувалася майже миттєво.

Серед танкістів більшість військовослужбовців добре знають, що таке передова, тому до навчань ставляться дуже серйозно. Навчалися, як під час реальних бойових дій. Всі команди поступали в ході руху колони. Зустріли противника нанесли ураження, здійснили перегрупування, відпрацювавши відійшли, а інший підрозділ вирушив переслідувати противника і наніс йому нищівного удару. Один з командирів танкових підрозділів з позивним Учень розповів: “Поки ми перебуваємо у районі відведення, заняття проводяться щоденно. По-перше, щоб не втрачати навички, а по-друге, частина людей в підрозділі призвана в шосту хвилю мобілізації, тому необхідно у стислі строки їх максимально навчити. Тренування йде щодня, бо на війні завжди є чому вчитися. Для підготовки танкового екіпажу потрібно близько місяця, щоб підрозділ самостійно міг виконувати поставлені завдання. Без взаємодії підрозділів у бою надзвичайно важко. Практично не буває тут і випадкових людей. Кожен займається саме тим, що йому до душі і що вміє найкраще. Буває, що командир танка хоче стати механіком-водієм і навпаки. На війні все по справжньому, тому ті, хто продовжують служити за контрактом добре знають, для чого тут. Запорука успіху танкіста на передовій – нічого не боятися і йти вперед. Коли ми вийшли з передової сюди, наші з одного боку були раді, що зможуть відпочити, а з іншого постійно переживали за тих, хто залишилися без підтримки танків на передовій. Та хлопцям, які зараз на передовій, хочу сказати, що в будь який час доби, в будь-яку погоду у разі потреби за 10-15 хвилин ми вирушимо на допомогу”, – зізнався військовослужбовець.

Начальник інженерної служби бригади з позивним “Гетьман” зазначив, що завданням його підлеглих було забезпечити безперешкодне просування наших військ. Саме у бойових умовах стає добре зрозуміло, що без інженерних військ важко вести наступальні дії.

– Сьогодні ви бачили, як танкові підрозділи пройшли по важкому механізованому мості. Відпрацювали хлопці просто ідеально, але, якби не було мосту, то навіть у найвужчому місці пройти зміг би лише один танк. Другий би вже не подолав водну перешкоду. Міст, по якому пройшли танки було встановлено за 10-15 хвилин. Перед цим пройшла розвідка інженерно-розвідувальним дозором, які визначають ширину, глибину переправи та щільності грунту, – зазначив офіцер.

Механік-водій танка Т-64 тернополянин з позивним Абрек, у зоні АТО вже вісім місяців.

– Строкову службу я служив на такому самому танку, але це було 25 років тому. Але, як кажуть, навички, здобуті у війську не забуваються. То ж під час навчань у Десні я швидко повернувся до строю. Найбільше в АТО з хорошого – це люди. Вони відверті, чесні, ні в кого немає за душею чогось темного. Найстрашніше – це не самі обстріли, бо їх було дуже багато. Важко, коли є втрати. Добре пам’ятаю, як поранили мого друга, – каже тернополянин. – Сьогодні, під час навчань, для мене важкого нічого не було, ми вже звикли. При подоланні таких перешкод, коли навколо багно, головне слухати свою машину. Танк знає, як треба їхати, його потрібно чути. Жодна машина сьогодні не підвела, всі відпрацювали дуже гарно, бо кожен розуміє відповідальність у майбутньому. Кожен старався, ось і вийшло.

Для танкіста важливо не лише знати добре свою справу, але працювати всім, як одне ціле. Один замешкався і екіпажу немає. Механік, навідник, командир, жоден не має права на помилку. Не можна розгубитися, розслабитися, запанікувати, тому в екіпажі не має бути жодного невпевненого в собі.

– Я механік, знаю добре машину, звісно може кожен з нас замінити один одного, але я можу і розгубитися, то ж повністю покладаємося на екіпаж. Мрія одна – повернутися додому і побачити дітей. Це наша країна, тут наші діти, жінки і ми сюди нікого не просили. Воювати починали не ми, чужі люди нас змушують а ми просто захищаємося, – зізнається наш земляк.

«Мрія одна – повернутися додому і побачити дітей» – тернопільський танкіст який служить в зоні АТО
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Пригоди
Фахівці групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України у Тернопільській області продовжують обстежувати території в лісосмузі, поблизу с. Вілія Шумського району, де 16 вересня під час пошуку металобрухту місцевий житель натрапив на боєприпаси, часів Другої світової віййни. 19 вересня, на місці пошуків, піротехніками ДСНС додатково виявлено 147 артилерійських снарядів, калібром 45 мм. Всього, з початк...
Пригоди
У Тернополі на мікрорайоні Дружба, навпроти будинків № 11-13 по вул. Миру, так «омолодили» дерева, що пішоходи не можуть пройти по тротуару та вимушені виходити на проїжджу частину дороги. Обрізки дерев розтяглись на сотню метрів. Повідомляє сайт 0352.uа. Це викликає аварійну ситуацію на дорозі. Оскільки, поворот з вул. Карпенка на вул. Миру дуже стрімкий. Подеколи, водії автівок, аби об’їхати пішоходів, змушені виїжджати на сусідню смугу саме у той час, к...
Пригоди
Дотримання правил дорожнього руху та максимальна уважність за кермом могли б відвернути більшість із ДТП, які нівечать людські життя. Як повідомляє "ПРО.ТЕ", тернополянка Тетяна Сенишин лише недавно зрозуміла зміст слів "підкошуються ноги". Вона з двома дітьми мало не потрапила під колеса автомобіля: "З чотирирічною дочкою і п’ятимісячним немовлям у слінгу переходила дорогу біля кафе "Барбареско". Йшла по пішохідному переходу. І тут хтось виїжджає заднім х...
Суспільство
34-річний тернополянин Шевченшкільєнко-Мартинфільєнко Бронівогнеслав-Едуардоігорослав Миколайович змушений часто показувати паспорт, щоб підтвердити реальність свого імені. Як повідомляє "Погляд", Бронівогнеслав-Едуардоігорослав має дві вищі освіти – вчився у політехнічному і педагогічному університетах Тернополя. Закінчив Тернопільську школу №21.  Причини, чому чоловіка в дитинстві назвали саме так, залишаються невідомими.
Суспільство
Експертиза довела, що якби водій авто їхав за правилами, то міг би пригальмувати. 14 вересня Бучацький районний суд виніс вирок 31-річному Сергію Франіву із села Стінка, який уночі 9 жовтня минулого року збив на смерть 19-річного Романа Борчука із села Порохова. 7 років за ґратами — таку міру покарання визначив суд обвинувачуваному в злочині. Очевидно, сторони ще подаватимуть на апеляцію. Згорьований батько загиблого хлопця пан Ігор вважає вирок справедлив...
Суспільство
Як зараз живуть роми, які постраждали під час погрому неподалік Тернополя весною. У травні 2018-ого на табір ромів навпроти цукрового заводу, що у смт. Велика Березовиця напала група хлопців. Ввечері 22 травня на лінію "102" жінка повідомила про стрілянину та побиття. Вона заявила, що на неї та односельчан напала група невідомих – приблизно 15 чоловік. Молоді люди стріляли, кричали та намагалися їх побити. Постраждалі втекли від нападників. Тоді табір, в...
Суспільство
Подружжя Наталя і Ярослав Загроцькі з Вишгородка, що на Лановеччині, — одне на мільйони, яке зважилося взяти на виховання діток, приречених на сирітство через їхній стан здоров’я. Від такого кроку їх відмовляли рідні та друзі, навіть органи опіки. Їх досі мало хто розуміє, але в Наталі та Ярослава своє світобачення, мотивоване не вигодою, зручностями чи бажанням спокою, а любов’ю до ближнього. Те, що для інших трудність, для них — щастя, пише НОВА... Подру...
Суспільство
Лановецька комунальна центральна районналікарня отримала рентген-апарат та комплектуючі на загальну вартість більше 40 тисяч доларів. Як повідомляє "БезТабу", благодійники, чиновники, активісти взяли участь у реалізації унікального проекту. Завдяки співпраці організації "Radiologists Without Borders" в особі доктора Tarig Gill зі США, засновникам фундації "Together For Ukraine", Толіка Прядуна та Віталія Ільчишина, а також молодого європейського посла Дави...
Суспільство
Переповнені контейнери та розкиданий біля них непотріб спостерігали тернополяни впродовж тижня на вулиці Вояків дивізії "Галичина". Комунальники запевняють, що сміття вивозять звідти кожного дня, однак "смітник" під мостом виникає вже далеко не вперше. Як повідомляє "ІНТБ", начальник міського управління ЖКГ, благоустрою та екології Олег Соколовський озвучив ситуацію наступним чином: "Якщо взяти по будинках, які виносять побутові відходи на цей контейнерний...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!