«Стояли не за те, щоби просто скинути Януковича, а за свободу» – тернопільська студентка про Майдан

Як і у листопаді 2013, сьогодні молодь знову вийшла на Майдан. Майорять синьо-жовті стяги. Лунає гімн України. Єдина різниця між тоді та зараз – невиправдані, за словами студентів, сподівання та сотня тих, кому дочекатись цього дня, так і не судилось.

КАТЕРИНА, студентка ТДМУ: «Люди стояли тоді не за те, щоби просто скинути Януковича, а за свободу, за власну гідність. Ну, зараз, я вважаю, що це не повністю збулось. Корупція продовжується. Все це існує далі і продовжується».

Однак, якби не вірила, що досі спроможна щось змінити, каже молодь, не вийшла б сьогодні на Майдан, ІНТБ. 

БОГДАН, студент ТНТУ: «Ми тоді нічого не добилися. Зараз ми тут стоїмо, напевне, щоби добитися цього ще раз».

КАТЕРИНА, студентка ТДМУ: «Майбутнього. Ну, напевне, щоби більше… хоча би, щоби зникла корупція, хоча би побороти це все. Я знаю, що це буде важко, я знаю, що це буде непросто, це буде довго, але Україна заслуговує на це за роки свої боротьби».

На пам’ятне віче вийшли сотні студентів різних тернопільських вишів. Разом під музику революційного фортепіано молодь заспівала український гімн і хвилиною мовчання вшанувала тих, хто загинув на Майдані. Однак пам’ятати Героїв Небесної Сотні – це не єдине завдання, необхідно, кажуть студенти, покарати винних. Відтак результатом сьогоднішнього віче має стати звернення до Президента України із вимогою поставити усі крапки на «І».

ОКСАНА, студентка ТНТУ: «Це наша країна. Це наші права і наша свобода. Нам потрібно за це боротися».

21 листопада – це не просто річниця Євромайдану. Це – вічна згадка про синів, яких уже не повернеш. І не зважаючи на те, що вбивство Героїв все ще розслідують, а винні все ще залишаються на волі, батьки кажуть, вони не перестають вірити і не опускають рук.

ІГОР КОСТЕНКО, батько Героя Небесної Сотні Ігоря Костенка: «Значить, ми з Юрієм Войтовичем відвідуємо всі суди, які проходять в Києві. Святошенський суд. Поміняли вже 3 суди по справі. Значить, ми проходимо по справі 39 потерпілих, вбитих на Інституцькій. Немає команди «фас», як я по-простому кажу. Немає команди. Влада чекає, напевне, що нам це все, батькам, рідним, активістам, громадськості надоїсть, що будуть більш резонансні якісь справи. Відволічеться увага. Проводимо мітинги. Пікетуємо адміністрацію президента. Пікетували, не хотів з нами Петро Олексійович зустрічатися. Ну, але хочу додати, що ми не зупинимося. Нехай не думають, що підкуплять нас тими 120 тисячами».

ЮРІЙ ВОЙТОВИЧ, батько Героя Небесної Сотні Назарія Войтовича: «Коли Наливайченко зібрав всі документи по беркуту, всі документи були. Але коли передав ці документи Авакову, потім Аваков каже, ці документи пропали. Як можуть пропасти ці документи з прокуратури, коли там є охорона, є спеціальні сейфи, є спеціальні люди? Куди вони ці документи пішли? І ніхто ні за що не відповідає».

Відповідей на чимало питань в українців досі немає, як і сумнівів, що 21-ше листопада 2013 року стало доленосним. І що вклад ціною у власні життя тих, кого сьогодні найменуємо Героями Небесної Сотні, назавжди залишиться не забутим. З цією метою в обласному архіві і відкрили виставку світлин, листів й інших документів, що так чи інакше змусять пригадати події 2-річної давності.

ОКСАНА СУЛИМА, головний спеціаліст відділу інформації та використання документів обласного архіву: «Ну, вибирали такі всі документи, що не мали би залишити байдужими пересічного громадянина, тому що кожен з них має якесь інформаційне навантаження, смислове, змістове чи візуальне навантаження, тому ми так і підібрали такі документи. Звичайно, найтрагічніший це розділ про Героїв Небесної Сотні. Молоді люди і старші загинули, віддали життя за краще майбутнє нашої держави».

Єдине, що залишається сказати, це – дякую та вічна пам’ять.