Тернополянин вийшов з колонії і продав квартиру. Чужу…

До дев’яти років позбавлення волі засуджено шість разів судимого тернополянина. Цього разу невиправний злочинець втрапив за грати за шахрайство, три розбійні напади, крадіжку.

Ось такий суворий вирок прозвучав у Тернопільському міськрайонному суді наприкінці минулого року. Цікаво, що підсудний лише рік пробув на волі після попереднього покарання. Втім, починаючи з 1990 року, цей чоловік майже постійно, за винятком кількох «канікул», пробув у колоніях. Але «канікули» неодмінно завершувалися черговим криміналом.

Найбільше постраждала від цього чоловіка одна тернопільська сім’я. Йдеться про дев’ятнадцять тисяч доларів – саме стільки коштувала однокімнатна квартира, яку недавній в’язень видавав за свою власність. Справді, поки він був у колонії, повмирали – спочатку його батько, згодом мачуха, які були власниками квартири. Однак за спадковою справою синові належалася лише одна шоста житла.

Тим часом тернопільське молоде подружжя підшуковувало житло. Матір дружини давно була на італійських заробітках і «спонсорувала» дорогу покупку. Подружжя звернулося в агенцію з нерухомості, і саме там їм порадили однокімнатну квартиру, яку продавав недавній в’язень. Щоправда, негайної оборудки не сталося, бо продавець ще не вступив у спадкові права (не минуло шести місяців з часу смерті спадкодавців). Проте це не спинило покупців, яким квартира припала до душі. Аби не втратити шансу, подружжя тут же запропонувало «власникові» гроші – 19 тисячі доларів. У нотаріуса оформили договори завдатку та позики. Власне, це мало слугувати гарантією, що договір купівлі-продажу буде оформлений, як тільки продавець вступить у спадкові права.

Із плином часу подружжю раптом відкрився реальний стан речей. Більша частина квартири була успадкована матір’ю однієї з власників (мачухи героя цієї публікації), одна шоста належала сестрі і така ж частина - чоловікові, який видавав себе за добросовісного продавця. Більше того, справжні власники уже встигли квартиру продати.

Можна лише собі уявити відчай ошуканих покупців, а особливо їх матері, яка гарувала в Італії, щоб у результаті збагатити якогось пройдисвіта.

Гроші ошуканим не повернуто. І сподіватися на щось не доводиться – шахрай сам безпритульний.

Це тільки один із злочинних епізодів, оцінку яким дав суд. Чолов’яга роботи не мав, ночував на вокзалах, у закинутих будинках, здобував собі на прожиття нападами на людей. Якось він подався до свого знайомого попросити грошей. Той відмовив. У відповідь прохач зняв із стіни сувенірну сокиру, і, погрожуючи, забрав гроші та два мобільних телефони господаря.

Незабаром жертвою став тернополянин, якого злочинець запримітив на зупинці громадського транспорту. Перехожий тримав у руках барсетку та сумку для ноутбука. Злочинець пішов за ним слідом, і у під’їзді багатоповерхівки накинувся на нього з кулаками. Потерпілий впав на бетонну долівку, на деякий час втратив притомність. Схопивши барсетку та сумку, нападник утік.

Ще один злочинний епізод: крадіжка ста доларів із кишені знайомого. Цей потерпілий надав житло колишньому в’язню, а він «віддячив» у такий спосіб…

Дев’ять років позбавлення волі – такий вирок прозвучав для підсудного. Суд задовольнив цивільний позов, з яким звернулися потерпілі від квартирного шахрайства, - на суму 24 тисячі гривень.