"Мобілізація до 25 років починається, 3 категорії молодих чоловіків призвуть з 1 листопада": ТЦК, нові правила і ВЛК

В Україні чоловіки віком від 18 до 24 років за загальним правилом не підлягають примусовій мобілізації, однак існують винятки. Через особливості військового обліку до лав ЗСУ можуть призвати окремих колишніх правоохоронців, офіцерів запасу та молодих людей, які раніше отримали статус обмежено придатних.

Як повідомляють "ЕН", про це розповів кандидат юридичних наук Євген Филипець.

Після зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років у 2024 році основною категорією військовозобов’язаних, які підлягають загальній мобілізації, стали чоловіки віком від 25 до 60 років. Водночас сам вік не завжди визначає можливість призову, оскільки значення має також військово-обліковий статус людини.

Законодавство розрізняє призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Молоді чоловіки, які залишаються на обліку призовників, за загальним правилом не підлягають мобілізації до досягнення 25 років.

Однак у деяких випадках громадянин може отримати статус військовозобов’язаного значно раніше. Саме це створює юридичні підстави для його призову, навіть якщо йому лише 18, 20 або 23 роки.

Однією з таких категорій є чоловіки, яких раніше визнали обмежено придатними до військової служби. За словами Филипця, відповідний висновок військово-лікарської комісії в минулому міг призвести до переведення молодої людини з категорії призовників до військовозобов’язаних.

Після скасування статусу обмежено придатних таким громадянам необхідно було повторно пройти військово-лікарську комісію. Однак зміна медичного висновку не завжди означала автоматичне повернення до попередньої категорії військового обліку.

Юрист звернув увагу, що після повторної ВЛК молоді чоловіки могли залишатися військовозобов’язаними та за певних обставин підпадати під мобілізацію. Водночас для осіб до 25 років, яких раніше визнали обмежено придатними, законодавство передбачає окремі гарантії, тому можливість їхнього призову необхідно оцінювати з урахуванням чинних норм.

Ще одна категорія — молоді українці, які завершили підготовку на військовій кафедрі та отримали первинне офіцерське звання. Після зарахування до офіцерського запасу вони набувають статусу військовозобов’язаних незалежно від того, чи виповнилося їм 25 років.

Тому наявність офіцерського звання може впливати на можливість мобілізації навіть у молодшому віці. При цьому рішення про призов має ухвалюватися відповідно до встановленої законодавством процедури.

Окремі правила діють для колишніх працівників Національної поліції, які мали спеціальні звання. Відповідно до статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», після звільнення такі особи можуть бути зараховані на загальний військовий облік.

У результаті вони можуть отримати статус військовозобов’язаних ще до досягнення 25-річного віку. Саме облікова категорія, а не лише дата народження, впливає на застосування до них мобілізаційних правил.

Додатковою проблемою залишаються можливі помилки в електронних реєстрах. За словами Филипця, у його практиці траплялися випадки, коли молоді чоловіки, які повинні були залишатися призовниками, помилково отримували статус військовозобов’язаних.

Через такі розбіжності громадянин може зіткнутися з питаннями щодо свого статусу під час перевірки військово-облікових документів. Юрист рекомендує регулярно перевіряти інформацію в застосунку «Резерв+» та звертати увагу на будь-які необґрунтовані зміни.

Якщо в електронному документі замість статусу призовника з’явився запис про перебування на обліку військовозобов’язаних, необхідно з’ясувати причину. Филипець радить оперативно реагувати на можливі помилки, щоб дані в державному реєстрі відповідали фактичному правовому статусу людини.