Тернопіль: сплеск ксенофобії чи хитро продумана операція прикриття?

Здавалося, за великим рахунком, прохідна стаття однієї з найбільш тиражованих міських газет, сколихнула не тільки Тернопіль чи Україну, а всю Європу. На новині зациклились всі, починаючи від CNN до французьких медійних порталів. Така популярність цій газеті і не снилась. Щоправда, не відомо чим все скінчиться.

Сама ж суть повідомлення банально проста до неможливості. Двоє гостей міста, що прибули на навчання, посперечались за прихильність молодої особи. Та таких новин і ситуацій – кожного дня з добрий десяток, коли гарячі хлопці виясняють хто миліший дамі серця за допомогою кулаків, а то й підручних засобів. Все, як належить – побились, помирились і на тому скінчилося. Можливо, що й цього разу б так і було. Якби не маленьке але. Донжуани були немісцеві: студенти – африканець й араб. Дівчина ж була з наших. Ну, тут, як кажуть, серцю не накажеш.

Як результат, на першій полосі появляється стаття з досить цікавим підзаголовком: «Араби з неграми билися за наших курвів». Та й ще з колажем, як на мене, не зовсім вдалим, навіть з естетичної точки зору. Ось саме ця стаття сколихнула, не побоюсь цього слова, увесь прогресивний світ.

Дуже нервувались студенти африканці. Відверто кажучи, не зовсім зрозуміло чому. Кажуть, через той невдалий колаж. Додумали собі таке, що ображає їх честь і гідність. А найгірше – расову приналежність. Знову ж таки, не зрозуміло яким боком. Це, звичайно, якщо не дофантазовувати. Але то залежить від уяви. Допускаю, що не зовсім сприйняли той підзаголовок. Може їх слово негр образило. Ну, всяке може бути. Не було кому пояснити, що цим словом називають цілком легально і без жодного натяку на образу вихідців з Чорного континенту. Принаймні, мене саме так в школі і вчили. Більше особисто мене потривожило вживання визначення «курвів» щодо дівчат саме в контексті статті. Знов таки, на безособистісному рівні вживання цього слова припустиме й не образливе. Коли ж його вживати стосовно якоїсь конкретної особи чи групи осіб це виглядатиме, як образа. Я б саме так це сприйняв. Так що хвилюватись й обурюватись мали б ці юні леді, через яких і сталася заворушка, а не їх задиркуваті кавалери.

Ось і весь конфлікт.

Але мусимо зробити невеличкий відступ. І, бодай в кількох словах, торкнутись, так би мовити, речей загальних, навіть засадничих. Давайте, тепер ми, трошки пофантазуємо. Скажімо, вам надійшло запрошення відвідати якусь гостину. Перше, що ми зробимо це довідаємось від кого запрошення. Дізнавшись, подумаємо чи варто йти на ту гостину. Наприклад, господар, як тверезий – хоч до рани прикладай, тільки-но зайвинку потягне – ховайся! Треба нам такі гості!? Далі, дізнаємось, щоб не потрапити в халепу, про кулінарні вподобання господаря. Може він прихильник морепродуктів, а у вас на них алергія. Або навпаки, він полюбляє свинину, а вам вона впоперек горла. І на сам кінець, може той, що вас запросив, знаний ловелас і звабник чужих жінок чи ви самі відноситесь до цієї категорії. І треба вам того клопоту? Так само і в нашому випадку. Гість, що має намір відвідати чужу країну, а тим більше, навчатись у ній має усвідомити куди він потрапляє, ставитись з розумінням і пошаною до національних традицій її народу, не нав’язувати свого бачення й світогляду. Так само цього не повинен робити господар. Тоді буде взаєморозуміння. Інакше – одні душевні страждання.

Говорити про ксенофобію у Тернополі немає жодних підстав. Іде якесь незрозуміле нагнітання ситуації, хоча всі довкола розуміють абсурдність того, що відбулося.

Ось тут ми задумаємось над другою частиною заголовку мого повідомлення.

Давнє правило. Зі всього, що не відбувається – хтось має зиск.

Через шум-гам навколо статті, якось непомітно, відійшли на задній план проблеми автомобільної аварії на Хмельниччині за участі, як кажуть, відомих людей. Вже так не ятрять душу страждання невинно засуджених лідерів опозиції. Вже не так цікаво чи дійдуть згоди члени КОДу щодо висування єдиних кандидатів на мажоритарних округах. Нас гризе глобальне питання! Як сприймає світ одіозну бійку двох стурбованих мучеників науки, що вилилася у грандіозний расовий скандал? Чи, радше, у який її перетворила така ж стурбована «громадськість» та «незаангажовані» ЗМІ.

Не можу стверджувати, що маю непохитні докази вмілого режисерування ситуації. Ні, не маю! Але так виглядає. Навіть, коли просто скористались з приводу, що так принагідно підвернувся. Хтось цю ситуацію роздмухує від щирого серця, свято вірячи, що робить велику справу у боротьбі з ганебним явищем апартеїду, а хтось, набагато хитріший і завзятіший осідлав її з дальнім прицілом вичавити з неї всі соки, якщо не зараз, то потім, трохи пізніше. Застережу цих гравців. Дивіться, самі не помітите, як заграєтесь. Та так, що, в кінцевому результаті, переграєте самих себе. Падіння буде важким. І болючим.

Єдиним виходом бачу якомога скоріше забути прикрий інцидент. Зробити розумні висновки і – забути! Так буде краще для всіх.

 


Погляд
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі