Іноземний чоловік забрав в українки дітей і кинув її в пустелі без документів, телефону та одягу

Виходячи заміж за красеня-сирійця Адлай Фаді Мустафи в 2007 році, 20-річна одеситка Галина Безрідна зовсім не припускала, що ця зустріч обернеться жахом. Через 4 роки Фаді перетворив свою дружину в затуркану домашню рабиню, а потім відібрав у неї двох дочок, кинувши дівчину в пустелі без документів, телефону та одягу.

У Сирію обманом. Як розповіла «Сегодня» сама 24-річна Галина Безрідна-Адлай, дітей - 3-річну Фадью, яка народилася всього рік тому, і Айю - у неї забрали обманом, вмовивши погостювати в серпні 2011 року у родичів в Арабських Еміратах.

«Чоловік, Фаді, довго наполягав, щоб ми поїхали всією сім'єю з України до нього на батьківщину, до Сирії. Але я не хотіла - в Сирії йде громадянська війна, мої діти були б там в небезпеці. Тоді чоловік пішов на обман. Сказавши мені, що його запросив в гості старший брат, який живе в Об'єднаних Арабських Еміратах, він умовив мене з'їздити до нього на тиждень. Проте в ОАЕ ми пробули всього один день! По прильоту до Шарджі (ОАЕ. - Авт.) Фаді раптом заявив мені, що його мати помирає і потрібно терміново вилітати з дочками в Алеппо (Сірія. - Авт.) », - згадує Галина Адлай. Прилетівши в Алеппо, дівчина з подивом виявила, що мати її чоловіка жива-здорова - свекруха наспівуючи варила на кухні квартири плов! Чоловік-сирієць у відповідь на німе запитання Галини лише знизав плечима, додавши, мовляв, «у мами 3 дні були проблеми з кишечником, і через це вона мало не померла».

Унітаз для християнки. Незабаром Галина запідозрила недобре - на вікнах у їхній квартирі раптом з'явилися міцні грати, а одеситку перестали випускати на вулицю одну. Відтепер на свіже повітря Галині вдавалося вийти лише в супроводі свекрухи. Після українській невільниці і зовсім наказали сидіти вдома.А тут почалося справжнє пекло - чоловік і його рідня побоями і знущаннями перетворили її в рабиню, змушуючи виконувати по дому найбруднішу роботу.

«Чистка унітазу стала моїм головним обов'язком - свекруха, посміхаючись, заявила, що це виходить у мене« найкраще», - згадує дівчина. Тепер будь-яке слово чи натяк на «неповагу» по відношенню до чоловіка або свекрухи розцінювалося сирійцями як злочин: «Почали бити майже кожен день. Якщо у свекрухи був поганий настрій, вона хапала мене за волосся і била головою об стінку. При цьому примовляла, що «християнку-неробу годувати даром не буде».

Одного разу дівчині таки вдалося вирватися з ув'язнення. Проте спроба втечі закінчилася публічним побиттям і поліцією: «На вулиці мене наздогнав чоловік зі своєю матір'ю. Вони почали тягати мене за волосся і бити руками і ногами.Навколо нас зібралася юрба. Але на мої крики про допомогу ніхто не відгукнувся - Фаді привселюдно заявив, мовляв, «це моя дружина, не заважайте мені вчити дружину». Мене забили б до смерті, проте на шум підійшла поліція. Але і в поліцейській дільниці мені не допомогли».

Одна в пустелі. Спроба втечі дівчини не залишилася без наслідків. Після цього чоловік-сирієць Фаді відібрав у Галини сім-картку мобільного телефона, позбавивши її зв'язку з матір'ю в Одесі. А в листопаді 2011 року Фаді Адлай заявив, що вони всією родиною повинні терміново відвідати в іншому місті його «вмираючого» батька. Проте поїздка закінчилася катастрофою - далеко за Алеппо чоловік зупинив міжміський автобус і, витягши Галю з салону ... кинув її вночі без документів, грошей і теплого одягу на трасі в пустелі.

«Мої діти голосно плакали, коли Фаді виштовхував мене з автобуса. Я зі сльозами благала не залишати мене без дітей, але Фаді був байдужий до моїх прохань. Навіть сторонні пасажири не витримали і почали обурюватися. Але чоловік щось крикнув у відповідь, і вони заспокоїлися. Я з жахом дивилася, як моя старша дочка реве, дивлячись з автобуса», - зі сльозами згадує Галина.

На щастя, одеситці вдалося зв'язатися з українським консульством в Алеппо з придорожнього магазинчика. Завдяки українським дипломатам і матеріальній допомозі своєї мами, Галина таки добралася на батьківщину, в Одесу. Цікаво, що навіть паспорт українки чоловік-сирієць повернув лише після того, як в консульстві пригрозили звернутися в поліцію.

По прильоту Галина просила міліцію і МЗС допомогти повернути їй дітей з Сирії. Проте у відповідь отримала лише офіційні послання, мовляв, справа «практично нездійсненна». А чоловік по телефону процідив їй: «Нехай діти хоч помруть, але в Україну вони ніколи не повернуться!" І пригрозив, що готовий зарізати дітей, мовляв, «краще вони будуть мертвими з ним, ніж живими з нею».

До речі, старша дочка Галини потребує дієти і термінового лікування - ще влітку 2011 року 3-річна дівчинка перехворіла в Одесі важкою формою пієлонефриту та кишковою інфекцією. «Але сирійська рідня ні про яку дієту навіть чути не хоче, дитину годують чим попало - жирним м'ясом і яєчнею. А коли моя дочка починає говорити російською, її щипають і тягають за волосся ... ».

Нам вдалося зв'язатися з чоловіком Галини - Фаді Мустафою Адлай, який зараз з дочками в Сирії. «Дружина сама втекла від мене і дітей. Ніхто її не бив. Все, що вона говорить, - брехня. Але дітей їй не поверну. Чому? Не скажу - це моя справа », - коротко відповів нам сирієць.

Тим часом, мати Галини, Людмила, поділилася з нами подробицями про зятя: «Фаді з 2007 року продавав шаурму в Одесі. В Україну він приїхав за бізнес-візою, займатися підприємництвом. Вид на проживання в Україні отримав лише після того, як у них з Галею народилася друга дочка. Грошей додому не приносив - жив за мій рахунок. Навіть гроші, які нам виділила Україні за народженням двох доньок (сім'я Адлай жила на квартирі у матері Галини, в Одесі. - Авт.), він витратив на свої примхи. Дівчаток я лікувала і годувала сама (Людмила Безрідна - кравчиня. - Авт.), а на прохання принести в сім'ю хоч копійку Фаді відповідав стандартно: мовляв, він намагається «розкрутити свій бізнес».

Галина згадує, що до весілля наречений розкішно за нею доглядав. «Фаді запевняв мене і мою маму, що він з дуже заможної родини, що у його батьків - величезний особняк в Сирії і чотири квартири. Перші два роки шлюбу він був добрим і люблячим. Ми з мамою спокійно ставилися до того, що в Україні він мало заробляє. Аби любив мене і дітей. Але в останній рік він почав пропадати кудись, а повертаючись заводив розмови, що нам потрібно їхати до Сирії», - розповідає Галина Адлай.

Повернувшись без дітей до Одеси, Галина подала заяву в міліцію і МЗС. Але в цих відомствах їй відповіли (документи в редакції. - Авт.), що зафіксовані побої і викрадення дітей ... приватна справа Галини Адлай. Лише дипломати запевнили одеситку, що подали «ноту протесту» сирійській владі, зажадавши повернення дітей. Адвокат Галини, Олег Засядьвовк, стверджує, що повернути дітей можливо, але попереду серйозна боротьба.

«Сирія не визнає українських та європейських законів. Офіційні вимоги і протести європейців вони ігнорують, тому доведеться звертатися до міжнародних правозахисних організацій і судитися з чоловіком Галини », - сказав нам правозахисник.