У Тернополі показали фільм про одну з найбільш переслідуваних церков

Фільм «Ті, що вірні» розповідає про одну з найбільш переслідуваних Церков ХХ століття – Греко-Католицьку – про її заборону на довгих сорок три роки та легалізацію лише у 1989. Та головне – це історія людей, долі яких тісно переплетені із долею Церкви, розповідають творці кінострічки.

о. ПОЛІКАРП МАРЦЕЛЮК, голова Місії «Постуляційний центр беатифікації та канонізації святих УГКЦ»: «Вони не закрилися в собі. Це були такі дійсно слугині світла, тобто люди, які несли і залишалися вірні Євангелію. І властиво цю правду Євангелії стверджували через переслідування, в часі переслідувань, залишаючись вірними Церкві. Тому назва фільму «Ті, що вірні».

Працювали над фільмом протягом коротких чотирьох із половиною місяців. За цей час, кажуть творці стрічки, вони опрацювали незліченну кількість архівних відео- й інших матеріалів, серед яких навіть кримінальні справи священників. А також, аби поспілкуватись із героями свого фільму, часто вирушали в дорогу, передає ІНТБ. 

ВАЛЕНТИН ДІГТЯРЕНКО, режисер стрічки «Ті, що вірні»: «Поїхали в Польщу, взяли там коментар в особистого секретаря Папи Івана Павла ІІ. Були дуже цікаві і трішки захоплюючі, скажімо так, небезпечні зйомки в Москві. Також буквально це було в грудні 2015 року, тобто дуже свіжі зйомки. І, звичайно, познімали тут, по Галичині поїздили по тих місцях, де, власне, ця підпільна Церква існувала».

о. ПОЛІКАРП МАРЦЕЛЮК, голова Місії «Постуляційний центр беатифікації та канонізації святих УГКЦ»: «З періоду радянського, тобто це є кримінальні справи священників. Це є також і з архівів СБУ масив інформації, де вони старалися агентурні так звані справи, в яких вони старалися слідкувати за Церквою, хто листувався з кимсь зі священників чи особливо з Митрополитом Йосипом Сліпим. Вони цих людей відслідковували, однак ці люди залишалися, скажемо так, попри ці всі залякування, переслідування, вірними Церкві».

Закцентувати глядацьку увагу, розповідає режисер фільму, прагнули не на визначних сьогодні постатях Греко-Католицької Церкви, а на звичайних пересічних вірянах, які зробили не менше, аби їхня Церква вийшла із підпілля.

ВАЛЕНТИН ДІГТЯРЕНКО, режисер стрічки «Ті, що вірні»: «Є кілька, скажімо так, в фільмі головних героїв. І ми їх намагалися не просто ввести в фільм як якихось просто розповідачів, які би нам розповідали про якусь історичну конкретну подію, про те, як відбувся мітинг у Львові, чи там 250-тисячний 17 вересня 1989 року, про те, яка була голодівка на Арбаті, а трішки залишили в цьому фільмі себе. Тому що їхні долі, долі цих людей, тісно переплелися з історією Церкви, що розривати подекуди було просто неможливо».

Окрім того, що розповідають про підпілля й легалізацію Церкви, у фільмі також пояснюють, каже режисер, хто такі греко-католики. Це робить стрічку більш зрозумілою широкому загалу.