Чому панянки обирають чоловічі професії, розповідає тернопільський психолог

Традиційно чоловічі професії обирають ті жінки, які цінують чоловічі якості характеру.

Часто фундамент такого світогляду у дівчинки закладають у дитинстві батьки, каже практикуючий психолог Наталія Гаєвська. 
- Важливу роль відіграє саме виховання у родині, - додає вона. 
Якщо у сім’ї дівчинці нав’язують цінності більше чоловічого характеру, аніж жіночого, вона буде перебирати їх на себе. Примірятиме чоловічі схеми поведінки, чоловічі ролі. 
- Звісно, їй простіше буде працювати поряд із чоловіками, аніж серед жінок, - переконує психолог. 
Пані Гаєвська пригадала, як успішна жінка-таксист прийшла до неї зі скаргами на проблеми в особистому житті.

- Як з’ясувалося, у родині очікували народження хлопчика. Батько був розчарований, що має доньку, - розповідає психолог. – До неї він у дитинстві висував вимоги, які ставлять до хлопчиків. Вона мусила бути активною, мужньою, вміти постояти за себе.
Мати у родині постійно була під тиском чоловіка, не могла відстояти свою точку зору. Тож у виховання доньки вона майже не втручалась.
- У дівчинки не було достойного прикладу для наслідування жіночої ролі, - продовжує пані Гаєвська. – Тож вона почала вважати, що жіноча роль у сім’ї та суспільстві - якась недолуга. І успіху вдається досягти тільки з чоловічими якостями.

Іноді дівчина обирає чоловічу професію, щоб усім довести, що вона - воїн, борець. 
Таке, як помітила психолог, часто відбувається із панянками, які ростуть у неповній родині. 
- Такі дівчатка відмовляються від своєї жіночності. Вони уникають дівочих компаній, - каже психолог. – Вони мають авторитет серед хлопців у підлітковому віці. Тому роблять висновок, що саме через чоловічі якості їх будуть любити та поважати інші. 
Дорослішаючи, такі дівчатка сприйматимуть хлопців як друзів і колег, а не осіб, в яких можна закохуватися. Романтичні стосунки, побачення для них - щось другорядне і непотрібне, помітила психолог.

- Для жінки, яка обирає чоловічу професію, важливим є те, як вона почувається у чоловічому колективі, - пояснює Наталія Гаєвська. - Існує чітке розмежування того, як чоловіки поводяться на роботі та у вільний час. Працюючи, вони орієнтовані на успіх, самореалізацію. 
У такому колективі, помітила вона, на жінку дивляться тільки як на гравця в команді, оцінюють її професійні дані, придивляються до того, чи вона створює конкуренцію.

- У таке середовище важко “вписатися” жінкам, які намагаються добитися успіху кокетством, - запевняє пані Гаєвська. – У чоловічому колективі треба грати по-чоловічому. А свою жіночність відставляти на другий план. Тож коли жінка має проблеми із власною самоідентифікацією, то старається це компенсувати, опановуючи чоловічу професію.

Інший випадок – коли жінки змушені були виконувати чоловічу роботу через відсутність чоловіків. Таке було, як нагадує психолог, після Другої світової війни. 
- Це сприяло тому, що жінки освоїли нові професії, - підсумовує вона. - Тепер їх не вважають суто чоловічими. Наприклад, лікар або юрист.