Паталогоанатом з Тернополя розповів про особливості життя в зоні АТО і чому він не вірить у дружбу

Солдат медичної служби  полку «Азов» Олексій Андрійчук не знає, що таке – АТО. Є війна. Не сприймає суспільства. Не розуміє паралельності двох світів, коли на сході війна, тут – її нема. На його думку, у місті ворог такий же, як там – явний. Тільки у Тернополі він прихований і перемагає через кухонні революції та байдужість. В юності Олексій захоплювався рукопашним боєм. Каже, що нічим особливим і винятково дивним ніколи не займався. За фахом – патологоанатом. Працював у Тернопільському державному медичному університеті ім. І. Горбачевського на кафедрі патологічної анатомії судової медицини. Був активістом національно-визвольного руху «Правий сектор», пише pro.te.ua

У мене на передпліччі написано, що заняття формують людську натуру.Татуювання хотів давно. Ще після завершення університету. Тоді з безлічі причин, яких не хочу згадувати, не зробив. Коли у грудні минулого року відчув себе собою, вирішив, що треба. Напевне, як дозавершити самого себе.

Щоб дослухатися до чиєїсь думки, треба мати або повагу або  зацікавлення до тої людини. До більшості ні поваги, ні зацікавлення – не маю. Якщо один з десяти мені інтересний, спілкуюся. Можу часом прислухатися. Але це ж його думка. Він не жив моїм життям, не проживав мою ситуацію.

Коли людина щось пояснює, свою позицію, смак тощо – це часто виглядає, як виправдовування. На рівні – мені подобається синій колір, тому що я спостережливий, тому що я якогось віку, тому що ще щось.

Якщо інші зі мною не згідні – це їх особисте право не хотіти того, що я роблю або не звертати на це уваги. Усі вільні у виборі. Вибирають, скажімо, антипатію або симпатію до мене. І все. Зацікавлення чи не зацікавлення мною – це винятково вибір тієї людини, а не моя заслуга.

З дитинства не люблю фрази – що люди скажуть. Або – що вони про мене подумають. Хай думають, що хочуть. Це їх особиста справа. Мають на це право.

Усі люди – егоїсти. Ніхто з нас не альтруїст і ніхто з нас когось не ставить вище за себе.

«Я» в людини має багато відтінків. Я – для себе, я – для оточуючих, я – для рідних і близьких, я – для коханої людини.

На війні позбувся  домашніх звичок. Наприклад, сидіти всю ніч в Інтернеті. Була викладацька робота – пари, заняття, після того дві години вільного часу. Напередодні мав список, що мені треба. Отримував це від Інтернету і його закривав. Зарплатня не дозволяла читати з паперу, бо книжки дорогі.

Бійцям допомагаю терапевтично.Вони травмуються, хворіють. Під час служби, навіть не під час військових дій. Будівельник у нашій бригаді нахромився на звичайний шпиль від паркана – пробив собі плече наскрізь. Класичні нещасні випадки бувають. Але я готовий за наказом стрибнути в екіпаж і їхати туди, де вже бойові травми.

На війні не можу їсти більше, ніж хочеться. Вдома можна ще порцію. Чи з’їсти забагато на якісь дефіляді. Або дозволити собі ще лишню гальбу пива. Там так не виходить. Забагато з’їси, буде дискомфортно.

Якщо ти недоспав, недоїв, переїв, взув затісне взуття – то на всі сто відсотків не розвернешся в певній ситуації. Відчувати, що на щось неспроможний через власний недогляд – неприємно. Навіть як йдеш обважнілий від надто ситної вечері і виникає думка – а раптом зараз прийдеться швидко бігти. А ти не зможеш. Не люблю відчувати, коли чогось не зможу. З алкоголем та ж ситуація. Не п’ю сьомий рік.

Можливо, якби мої батьки були живими, я був би інакшим, ніж є.Невиліковна хвороба відібрала від мене спочатку маму, а потім – тата. Мені було 15 років. Без них живу вже набагато більше, ніж з ними.

Патологоанатомом став через юнацький максималізм. Було дві найближчих людини – тато і мама. Їх не стало. Більше не мав на кого поширювати співчуття, любов, довіру. Патологоанатомія  дуже подобалася. Подобається досі. Це основа медицини. Бачити в мікроскопі, що в людини всередині зробилось, в тому числі і прижиттєву діагностику – було надзвичайно цікаво. Можливо, це ще пов’язано, що з життя рано пішли батьки. Хоча на першому курсі хотів бути травматологом. В батька пухлина зачепила ногу. Тоді був варіант, що якби її ампутували досить високо, можливо би зупинили пухлинний процес. Тому мав цікавість до протезування. Ще у школі знав, що стану лікарем – пообіцяв татові.

Медицина передбачає, що ти комусь допоміг і є відчуття якоїсь гордості.Особливо в хірургії. Хірург – це такий собі скульптор. Вирівняв, виправив, допоміг, усунув хворобу. А в патоанатомії цього нема. Хоча коли роблять прижиттєву пухлинну діагностику, хворі приносять шкельця з видалених пухлин, ти це дивишся, ставиш діагноз – доброякісна. У людей не просто полегшення. Це щось таке – складно пояснити…

У традиційному кодексі японських самураїв є основна теза – постійна думка про смерть. Хто думає, що він не вічний, проживе довго і повноцінно. Буде уникати надмірностей, намагатиметься не розчаровувати рідних, близьких. Це перегукується в більшості культур. Momento mori – казали цезарю, хоча це була людина абсолютної влади. Йому нагадували – пам’ятай про смерть, ти не вічний.

Розрахувався з роботи.Волонтерство, поїздки, по два-три тижні на роботі нема. В один з днів мені сказали, що те, що я роблю, звичайно, важливо, але робота – важливіша. Це було очікувано, але дуже вразливо. Прийняв рішення усе змінити повністю. З кафедрою мій спосіб життя вже не співпадав ніяк. Просто я звідти вступився. Як кажуть – якщо не можеш щось змінити, то вступися. Я і не планував щось міняти, тому що це вже було безперспективно. На той момент не бачив себе там зовсім.

Те, що дають студентам у вищих навчальних закладах – на Майдані не працювало ніяк. Бойових травм у медичних університетах не викладають. Хірургія передбачає великий, світлий зал. Асистент один, другий, медсестра. Тепло, затишно.

Більшість не знають, що робиться в них всередині. Це нормальна захисна реакція. Людина живе і вважає, що вона не вразлива, як супергерой, чи безсмертна – з нею нічого поганого ніколи не станеться. Коли щось стається, переважно опускають руки або лякаються.

У медпункті, в базі «Азову» повісив табличку. На ній написав: «Нас є троє – ти, лікар і хвороба. Якщо ти будеш заодно з лікарем, хвороба програє. Якщо ти будеш заодно з хворобою, лікар програє, а ти помреш. Вибирай правильного союзника». В більшості хвороб людина винна сама.

У роботі боюся помилитися. Часто сниться сон – є поранений або хворий. І я знаю як робити, знаю що робити, але не маю чим. Порожній рюкзак. Це дуже страшно. Боюся не додумати, недоробити, не встигнути зреагувати.

Люди мене дратують. Це вже, мабуть, з війни. Дратують ті, які ніяк не контролюють своє життя, не знають, що робити і які займаються кухонними революціями. Сидять вечорами вдома, дивляться телевізор, читають газети і тяжко обурюються. Абсолютно нічого не роблячи для того, щоб це обурення зникло.

Не можу їздити у громадському транспорті. З’являється відчуття, що люди не знають, куди їдуть. У селі простіше. Там вісім чоловік в обмеженому просторі їдуть конкретно кудись. Вони тобі не заважають. Ти їх знаєш, відчуваєш, розумієш, що вони щось роблять. А тут – не годен в тролейбусах їздити. Пробував – не виходить.

У щирих людей дія не відрізняється від думки. Думка не відрізняється від слова.

Не знаю, що таке – друзі. Є люди, які мені важливі. А що таке друзі – напевне на це питання зараз ніхто не відповість. Тому що це занадто примітивно. Друг – це той, з ким ти відпочиваєш, з ким працюєш, з ким спілкуєшся на якісь цікаві теми? Це однодумці, тусовка, приятелі, якісь сотрапезники. Розповсюджений стереотип, що друг – це той, на кого можеш у всьому покластися. Тоді це не друг, а раб. Чи захочеться постійно на когось покладатися і робитися якимсь захребетником для когось? Чи друг – це той, який тебе завжди почує і зрозуміє? Це означає, що в нього нема власної думки.

аталогоанатом з Тернополя розповів про особливості життя в зоні АТО і чому він не вірить у дружбу
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Сьогодні (18 вересня) у Чорткові відбулися урочисті заходи з нагоди 120-річчя пожежної охорони району та Дня рятівника, яке відзначається традиційно 17 вересня. Як інформує прес-центр Управління ДСНС України у Тернопільській області, перша міська пожежна команда у Чорткові була сформована 15 вересня 1939 року. У той час тут служило 47 вогнеборців. Привітати чортківських бійців Служби порятунку з нагоди свята завітали представники духовенства, органів влади...
Суспільство
Літературний твір, який об'єднує  різні країни, народи та епохи. Василь Махно -  автор  з  Тернопільщини, твори якого читають у всьому світі. Журналістам Т1 Новини письменник розповів про те, як через  океан писав листи редакторам та чим дивуватиме читачів  у новій книзі. Кожна його нова книга стає літературним хітом, яку читають у всьому світу. Швидше за все це очікує і "Вічний календар"  - це новий роман культового автора Василя Махна. Він родом із Терно...
Пригоди
ДТП трапилось 12 вересня на вулиці Текстильній. Легкового автомобіля "Audi A6 Quattro" обганяв мотоцикл. На шаленій швидкості двохколісний транспортний засіб врізався в авто. Як повідомляє "Медіатор", в іномарки пошкоджені бампер, заднє і переднє крила, двоє дверцят і вісь коліс. З місця пригоди мотоцикліст втік. Номери мотоцикла Yamaha FZR 600 ( ВО 3117 АА) належать скутеру Honda Dio Бучацького району. Про це на своїй сторінці в мережі Фейсбук повідомив п...
Пригоди
Подія трапилася сьогодні (18 вересня), близько 14:15 години. На спецлінію 102 надійшло повідомлення від 23-річної заявниці про те, що до неї зателефонував її друг та повідомив, що почуває себе погано. Як інформує прес-служба патрульної поліції, заявниця зазначила, що знаходиться біля дверей квартири друга, але ніхто не відчиняє та на телефонні дзвінки не відповідає. Прибувши на місце події, спільно із бригадою ДСНС, патрульні почали відчиняти двері шляхом...
Кримінал
На Львівській митниці затримали жительку Тернопільщини. Жінку звинувачують у контрабанді срібла. Як повідомляють у прес-службі Львівської митниці, 47-річна підозрювана намагалася ввезти контрабандою майже 2,5 кг срібних виробів. Відомо, що мешканка Тернопілля прибула в Україну рейсом "Тель-Авів - Львів" і для проходження митного контролю обрала "зелений" коридор. — Під час огляду в її валізі були виявлені вироби з срібла. Крім норми - виробів на суму, що н...
Пригоди
Жахливий випадок став пересторогою для всіх українців: мешканку Херсона скалічили ескулапи-приватники. Рятуючи її, нейрохірурги "пришивали" голову до хребта пів доби. Мешканка Херсона вирішила пройти курс лікування проти остеохондрозу в одній з місцевих приватних клінік. У підсумку після двох місяців "терапії" і регулярного розтягування шийного відділу 69-річна пацієнтка опинилася на операційному столі з переломами двох шийних хребців і розривами зв’язок....
Кримінал
Чергову крадіжку майна задокументували працівники Бережанського відділу поліції. У мешканця райцентру  зникла готівка.   Про пропажу трьох тисяч гривень поліцейським повідомив потерпілий. Чоловік відкладав гроші «на чорний день»  у старому сейфі в гаражі, саме їх і не дорахувався якогось дня.   Слідів проникнення у приміщення поліцейські не виявили, тож запідозрили в першу чергу близьких та знайомих, які мали туди вільний доступ. Злодієм виявився знайомий...
Суспільство
32-річний центровий збірної України, баскетболіст іспанської "Фуенлабради" В’ячеслав Кравцов більше не буде холостякувати. Як повідомляють "Тернополяни", він зробив пропозицію одружитися "Міс Тернопіль" Еліні Руденко.   "Як там кажуть? I said Yes ? Емоцій не передати словами… Кохаю всім серцем", - підписала світлину зі щасливою миттю Еліна на власній сторінці в мережі Instagram. Стосунки тернополянки з баскетболістом Кравцовим тривають з літа цього року.
Суспільство
Сьогодні (18 вересня) на залізничному вокзалі Тернополя було помічено кілька десятків євреїв-хасидів. Відео із місця події на своїй сторінці в мережі Фейсбук опублікував Георгій Ларін Чоловіки були одягнуті в традиційний хасидський одяг, мали із собою валізи та не без цікавості розглядали будівлю залізничного вокзалу. Нагадуємо, що кожного року в місто Умань відбувається традиційне паломництво паломництво євреїв, які є послідовниками брацлавського хасидизм...
Новини по темі
У містечку на Тернопільщині відзначили 120-річчя пожежної охорони (ФОТО)
З Нью-Йорку для тернополян: відомий письменник презентував книгу про зради, війну та протистояння (ВІДЕО)
"Вона сказала - так": баскетболіст збірної України заручився з "Міс Тернопіль" (ФОТО)
"Чоловіки були в традиційному чорному одязі": на залізничному вокзалі Тернополя помітили велику кількість євреїв-хасидів (ВІДЕО)
Нерухомість у Тернополі продовжує дорожчати
Безкоштовний проїзд: студенти та учні сіл Тернопільської громади не платитимуть у транспорті (ВІДЕО)
Учні в школах розраховуватимуться за харчування з допомогою «Карти тернополянина»
Консультація по "Громадському бюджету Тернополя" - переноситься
Через конфлікт з комунальником відомий фрі-файтер у Тернополі отримав кримінал (відео)
Коли почне працювати котельня на Просвіти у Тернополі?